Спецпроект

Анонс: Київрада обговорить музей історії Києва і Десятинну

Новий Музей історії Києва, нова Десятинна церква та нова дата заснування Києва – головні теми засідання комісії Київради з питань культури і туризму.

12 липня 2011 об 11.00 відбудеться засідання постійної комісії Київради з питань культури та туризму, яке проходитиме за адресою вул.Хрещатик, 36 на 4-ому поверсі (конференц-зал).

Про це повідомила прес-служба депутата Київради, голови профільної комісії Олександра Бригинця.

В порядку денному комісії понад 20 питань.

Зокрема, на засіданні комісії розглядатимуться питання щодо долі Літературно-меморіального музею-квартири П.Г.Тичини в м. Києві, питання вимоги різних церковних громад щодо надання їм в оренду приміщень на кладовищах м.Києва, обговорення дійсної дати заснування м.Києва, створення нового Музею історії Києва, відбудови Десятинної церкви та багато іншого.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря