Спецпроект

Міліція знайшла тих, хто вдруге смажив яєчню на Вічному вогні

Учора у столиці за підозрою у смаженні яєчні на Вічному вогні у Парку Слави 21 червня затримано виконувача обов'язки прес-секретаря міської організації партії "Свобода" Кирила Бабенцева та активіста громадської організації "Чорний комітет" Богдана Тицького.

Як повідомили УНІАН у прес-службі ВО "Свобода", у хлопців були проведені обшуки, вилучено комп'ютери і всю оргтехніку, навіть сковорідки з кухні і одяг. Після обшуку їх доставили до райвідділу міліції й не допускали адвокатів та батьків.

У свою чергу, в столичній міліції підтвердили факт затримання вказаних осіб, зауваживши, що разом із ними було затримано та відпущено на підписку про невиїзд третього молодика, який брав участь у протизаконних діях.

У міліції зазначили, що правопорушників викрили в результаті оперативно-слідчих дій, опитування свідків, які 21 червня, коли на могилі Невідомого солдата невідомі влаштували смаження яєчні на Вічному вогні, перебували у Парку Слави.

"Наразі обидва затриманих перебувають в ізоляторі тимчасового тримання, у них вилучено певні речові докази. У понеділок їм буде обиратися міра запобіжного заходу", - сказали у столичному главку, додавши: "Ніякого політичного підтексту в цьому немає. Лише наявний склад злочину за статтею 297 (наруга над могилою)".

Тим часом затриману в березні 2011 року з формулюванням "за наругу над могилою" Ганну Сінькову, яка 16 грудня 2010 року смажила яєчню з сосисками на Вічному вогні на могилі Невідомого солдата в Парку слави у Києві, суддя Родіон Киреєв - той самий, котрий судить Тимошенко - відпустив під підписку про невиїзд.

Це сталося 30 червня, повідомляє інформагенція "Поряд з вами".

Могила Невідомого солдата і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

 

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".