Спецпроект

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРИМИРЕННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ОСІНЬ?

Анонсоване раніше прийняття парламентами України та Польщі спільної ухвали "Про встановлення Дня пам'яті і примирення українців та поляків" переноситься на осінь.

Про це повідомляють джерела ІП як у Верховній Раді, так і у Сеймі Республіки Польща. Нагадаємо, що між парламентами України та Польщі триває дискусія щодо тексту ухвали.

Київ запропонував свій варіант документу, але наразі Варшава його не погоджує. Народні депутати України уже роз'їхались на відпочинок. Їхні польські колеги ще працюють до кінця липня, але в порядку денному засідань Сейму цього питання немає. Отже, до синхронного прийняття парламентами двох країн спільної ухвали до вересня навряд чи дійде.

Схоже, однак, що ініціативу перебрали на себе у канцеляріях президентів двох держав, які запланували спільні урочистості із відкриття пам'ятників у с. Сагринь (Польща) та Острівці (Україна, Волинь). Очевидно, під час заходів буде заплановано проголошення спільних заяв щодо українсько-польського примирення.

Урочистості планувалося провести 30 серпня цього року. Саме з цією метою до Києва не без пригод прилітала урядова делегація Польщі на чолі із головою канцелярії президента. Через несправність літак Як-40 не зміг приземлитись у столиці України та повернувся назад до Варшави.

Але виявилось що у Острівках на Волині до прийняття президентів практично нічого не було готове. На місці поховань ексгумацію проведено лише частково, меморіалу як такого немає, його проект та напис не погоджені.

Волинська трагедія 1943-44 рр.: пошук між "двома правдами"

На додачу до цього - до місця колишнього села веде ґрунтова дорога, якою у сезон дощів та злив можна проїхати лише на автомашинах МНС. Очевидно, зважаючи на ці обставини і було ухвалено рішення про чергове перенесення урочистостей аж на кінець вересня.

Суттєвим є те, що у Польщі вже попередньо визначено дату проведення парламентських виборів - 9 жовтня 2011 року. А отже, можна припустити, що українська сторона таки піде на суттєві поступки полякам у політичних моментах. Адже правлячій партії "Громадянська платформа" вкрай залежить на голосах так званих "кресов'яків", які у сільській глибинці є провідниками громадських настроїв. А саме ці політичні сили наполягають на засудженні дій УПА під час українсько-польського збройного протистояння у 1943-46 роках.

Нагадаємо, що меморіал в Сагрині мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський. Тоді цю дату вперше було перенесено на невизначений термін. І от знову подібна ситуація.

Меморіал в Сагрині

На пам'ятнику в Сагрині вміщено такий двомовний напис: "Святий Боже! Дай вічний спочинок Українцям, які мешкали у селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 року трагічно загинули і спочивають на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби. Святий Боже! Ти знаєш їх всіх поіменно. Прости їм гріхи вільні і невільні. Дай їм воскресіння, життя і вічну пам'ять. Нащадки".

Остап КОЗАК, спеціально для ІП

Матеріали, присвячені польсько-українському конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.