Спецпроект

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРИМИРЕННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ОСІНЬ?

Анонсоване раніше прийняття парламентами України та Польщі спільної ухвали "Про встановлення Дня пам'яті і примирення українців та поляків" переноситься на осінь.

Про це повідомляють джерела ІП як у Верховній Раді, так і у Сеймі Республіки Польща. Нагадаємо, що між парламентами України та Польщі триває дискусія щодо тексту ухвали.

Київ запропонував свій варіант документу, але наразі Варшава його не погоджує. Народні депутати України уже роз'їхались на відпочинок. Їхні польські колеги ще працюють до кінця липня, але в порядку денному засідань Сейму цього питання немає. Отже, до синхронного прийняття парламентами двох країн спільної ухвали до вересня навряд чи дійде.

Схоже, однак, що ініціативу перебрали на себе у канцеляріях президентів двох держав, які запланували спільні урочистості із відкриття пам'ятників у с. Сагринь (Польща) та Острівці (Україна, Волинь). Очевидно, під час заходів буде заплановано проголошення спільних заяв щодо українсько-польського примирення.

Урочистості планувалося провести 30 серпня цього року. Саме з цією метою до Києва не без пригод прилітала урядова делегація Польщі на чолі із головою канцелярії президента. Через несправність літак Як-40 не зміг приземлитись у столиці України та повернувся назад до Варшави.

Але виявилось що у Острівках на Волині до прийняття президентів практично нічого не було готове. На місці поховань ексгумацію проведено лише частково, меморіалу як такого немає, його проект та напис не погоджені.

Волинська трагедія 1943-44 рр.: пошук між "двома правдами"

На додачу до цього - до місця колишнього села веде ґрунтова дорога, якою у сезон дощів та злив можна проїхати лише на автомашинах МНС. Очевидно, зважаючи на ці обставини і було ухвалено рішення про чергове перенесення урочистостей аж на кінець вересня.

Суттєвим є те, що у Польщі вже попередньо визначено дату проведення парламентських виборів - 9 жовтня 2011 року. А отже, можна припустити, що українська сторона таки піде на суттєві поступки полякам у політичних моментах. Адже правлячій партії "Громадянська платформа" вкрай залежить на голосах так званих "кресов'яків", які у сільській глибинці є провідниками громадських настроїв. А саме ці політичні сили наполягають на засудженні дій УПА під час українсько-польського збройного протистояння у 1943-46 роках.

Нагадаємо, що меморіал в Сагрині мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський. Тоді цю дату вперше було перенесено на невизначений термін. І от знову подібна ситуація.

Меморіал в Сагрині

На пам'ятнику в Сагрині вміщено такий двомовний напис: "Святий Боже! Дай вічний спочинок Українцям, які мешкали у селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 року трагічно загинули і спочивають на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби. Святий Боже! Ти знаєш їх всіх поіменно. Прости їм гріхи вільні і невільні. Дай їм воскресіння, життя і вічну пам'ять. Нащадки".

Остап КОЗАК, спеціально для ІП

Матеріали, присвячені польсько-українському конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.