Спецпроект

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ПРИМИРЕННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ОСІНЬ?

Анонсоване раніше прийняття парламентами України та Польщі спільної ухвали "Про встановлення Дня пам'яті і примирення українців та поляків" переноситься на осінь.

Про це повідомляють джерела ІП як у Верховній Раді, так і у Сеймі Республіки Польща. Нагадаємо, що між парламентами України та Польщі триває дискусія щодо тексту ухвали.

Київ запропонував свій варіант документу, але наразі Варшава його не погоджує. Народні депутати України уже роз'їхались на відпочинок. Їхні польські колеги ще працюють до кінця липня, але в порядку денному засідань Сейму цього питання немає. Отже, до синхронного прийняття парламентами двох країн спільної ухвали до вересня навряд чи дійде.

Схоже, однак, що ініціативу перебрали на себе у канцеляріях президентів двох держав, які запланували спільні урочистості із відкриття пам'ятників у с. Сагринь (Польща) та Острівці (Україна, Волинь). Очевидно, під час заходів буде заплановано проголошення спільних заяв щодо українсько-польського примирення.

Урочистості планувалося провести 30 серпня цього року. Саме з цією метою до Києва не без пригод прилітала урядова делегація Польщі на чолі із головою канцелярії президента. Через несправність літак Як-40 не зміг приземлитись у столиці України та повернувся назад до Варшави.

Але виявилось що у Острівках на Волині до прийняття президентів практично нічого не було готове. На місці поховань ексгумацію проведено лише частково, меморіалу як такого немає, його проект та напис не погоджені.

Волинська трагедія 1943-44 рр.: пошук між "двома правдами"

На додачу до цього - до місця колишнього села веде ґрунтова дорога, якою у сезон дощів та злив можна проїхати лише на автомашинах МНС. Очевидно, зважаючи на ці обставини і було ухвалено рішення про чергове перенесення урочистостей аж на кінець вересня.

Суттєвим є те, що у Польщі вже попередньо визначено дату проведення парламентських виборів - 9 жовтня 2011 року. А отже, можна припустити, що українська сторона таки піде на суттєві поступки полякам у політичних моментах. Адже правлячій партії "Громадянська платформа" вкрай залежить на голосах так званих "кресов'яків", які у сільській глибинці є провідниками громадських настроїв. А саме ці політичні сили наполягають на засудженні дій УПА під час українсько-польського збройного протистояння у 1943-46 роках.

Нагадаємо, що меморіал в Сагрині мали відкрити ще 8 вересня 2009 року президенти Ющенко та Качинський. Тоді цю дату вперше було перенесено на невизначений термін. І от знову подібна ситуація.

Меморіал в Сагрині

На пам'ятнику в Сагрині вміщено такий двомовний напис: "Святий Боже! Дай вічний спочинок Українцям, які мешкали у селах Сагринь, Пасіка, Невірків, Конюхи, Рудка, Модринь, Чесники, які 10 березня 1944 року трагічно загинули і спочивають на цьому кладовищі як жертви війни і братовбивчої боротьби. Святий Боже! Ти знаєш їх всіх поіменно. Прости їм гріхи вільні і невільні. Дай їм воскресіння, життя і вічну пам'ять. Нащадки".

Остап КОЗАК, спеціально для ІП

Матеріали, присвячені польсько-українському конфлікту 1940-их років, читайте за тегом "Волинська трагедія".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.