Спецпроект

Чехи відмовилися від пам'ятника Пушкіну, натомість вшанувавши Рейгана

У Празі не буде поставлений пам'ятник Олександру Пушкіну на площі його ж імені, зате поруч із нею з'явилася вулиця Рональда Рейгана.

Про це повідомляє чеська агенція Ptel.

Адміністрація району "Прага 6" вирішила відмовитися від установки пам'ятника за результатами анкетування, проведеного серед жителів кварталів, прилеглих до запланованого місця його встановлення.

В опитуванні, яке проходило з 24 по 29 червня 2011 року, взяло участь 82 особи з 103 тисяч жителів району. Тільки вони побажали відповісти на питання в листівках, поширених адміністрацією "Праги 6".

50% опитаних жителів порахували, що площа Пушкіна не підходить для встановлення пам'ятника російському класику. 61,1% висловився проти запропонованого проекту пам'ятника, вважаючи його недоречним.

Встановлення пам'ятника О.С. Пушкіну в Празі ініціював Конгрес російських співвітчизників в Чехії, який звернувся до адміністрації району з проханням розглянути його пропозицію.

Пам'ятник, створення якого було доручено грузинському скульптору Георгію Франгуляну, повинен був стати першим рукотворним монументом Пушкіну в Празі.

Відхиливши пропозицію про увічнення Пушкіна, адміністрація "Праги 6" підтримала іншу. 1 липня в урочистій обстановці в Празі 6 пройшло відкриття вулиці ім. Рональда Рейгана.

На відкритті була присутня екс-держсекретар США Кондоліза Райс. Подію приурочили до 100-річчя від дня народження Рейгана.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.