Спецпроект

36% українців вважають Сталіна великим вождем

На питання, чи згодні ви з тим, що Йосип Сталін був великим вождем, більше третини українців відповіли ствердно, і майже стільки ж - негативно.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у червні, 36% українців вважають Сталіна великим вождем, 34% не згодні з цим, а 17% ще не визначилися у своєму ставленні до цієї історичної важкоатлету.

За даними КМІС, обожнюють Сталіна переважно люди пенсійного віку, люди з неповною середньою освітою або без освіти взагалі.

15 гріхів Канібалісімуса. Які злочини вчинив Сталін

Серед тих, хто з таким баченням персони Сталіна не згоден, переважають громадяни у віці 30-44 років з вищою або середньою спеціалізованою освітою.

Сумніваються, ким же був Сталін, поки що в основному молодь і люди з неповною середньою освітою.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.