Спецпроект

Луганська влада хоче "фішку" у вигляді музею авіації і зброї

У Луганську вирішили розвивати туризм за допомогою великого музею військової техніки.

Про це повідомляють "Коментарі".

Як зазначив луганський міський голова Сергій Кравченко, в Україні всього два авіамузеї - у Києві і в Луганську. Міська влада хоче в нинішній музей авіації додати ще військових експонатів і зробити великий музей військової техніки.

"Я написав міністру оборони лист... - сказав мер. - Це унікальна фішка, ми думаємо, щоб у місті зробити таке, чого немає ніде. Ми хочемо, щоб міністр подарував близько 18 одиниць техніки, це будуть танки, БТРи, БМП".

За словами Сергія Кравченка, вже є відповідні домовленості з Міністерством оборони України, з керівництвом музею і ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод".

Сергій Кравченко також заявив про створення екскурсій вихідного дня в музей: "Дітям буде цікаво. Плюс зробити там красиве шоу. Тим більше там скоро буде ювілей заводу. Там будуть виставкові польоти літаків, тобто там буде цікаво".

Як повідомляє сайт авіамузея, в ньому представлені літальні апарати, створені в конструкторських бюро Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова та інших. Родзинкою музею є також і унікальна колекція раритетних автомобілів і мотоциклів.

Раніше, в день авіації та космонавтики, 12 квітня, в Луганську до 50-річчя з дня першого польоту людини в космос і 90-річчю з дня народження льотчика-космонавта Георгія Берегового відкрили музейну експозицію, присвячену вітчизняній і світовій космонавтиці.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".