Спецпроект

Луганська влада хоче "фішку" у вигляді музею авіації і зброї

У Луганську вирішили розвивати туризм за допомогою великого музею військової техніки.

Про це повідомляють "Коментарі".

Як зазначив луганський міський голова Сергій Кравченко, в Україні всього два авіамузеї - у Києві і в Луганську. Міська влада хоче в нинішній музей авіації додати ще військових експонатів і зробити великий музей військової техніки.

"Я написав міністру оборони лист... - сказав мер. - Це унікальна фішка, ми думаємо, щоб у місті зробити таке, чого немає ніде. Ми хочемо, щоб міністр подарував близько 18 одиниць техніки, це будуть танки, БТРи, БМП".

За словами Сергія Кравченка, вже є відповідні домовленості з Міністерством оборони України, з керівництвом музею і ДП "Луганський авіаційний ремонтний завод".

Сергій Кравченко також заявив про створення екскурсій вихідного дня в музей: "Дітям буде цікаво. Плюс зробити там красиве шоу. Тим більше там скоро буде ювілей заводу. Там будуть виставкові польоти літаків, тобто там буде цікаво".

Як повідомляє сайт авіамузея, в ньому представлені літальні апарати, створені в конструкторських бюро Туполєва, Яковлева, Мікояна і Гуревича, Сухого, Антонова, Берієва, Ільюшина, Міля, Камова та інших. Родзинкою музею є також і унікальна колекція раритетних автомобілів і мотоциклів.

Раніше, в день авіації та космонавтики, 12 квітня, в Луганську до 50-річчя з дня першого польоту людини в космос і 90-річчю з дня народження льотчика-космонавта Георгія Берегового відкрили музейну експозицію, присвячену вітчизняній і світовій космонавтиці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.