Спецпроект

В Ірпені хочуть забудувати місце поховання червоноармійців?

Попри скандал і обурення громадськості, на місці братської могили воїнів Червоної армії в Ірпені таки можуть побудувати котеджі.

Про це пише Kievpress з посиланням на ініціативну групу захисників парку і могили, повідомляє "УП.Київ".

Як з'ясувалося, після того, як наміри ірпінських чиновників набули розголосу і викликали обурення громадськості, мер міста Володимир Скаржинський заявив, що ділянки були виділені помилково й пообіцяв цю помилку виправити.

Уже через кілька днів усі люди, яким виділили землю, написали заяви з відмовою від ділянок, а депутати міськради скасували на цій підставі свої попередні рішення про землевідводи.

Однак як повідомив голова ініціативної групи парку "Героїв" Лаврентій Кухалейшвілі, заяви людей про відмову від земельних ділянок, на підставі яких депутати скасували розв'язки про землевідвід, не є легітимними, оскільки ділянки були вже перепродані.

"Земельні ділянки міськрада виділила на підставних осіб, і відразу ж після відповідного рішення сесії вони були кілька разів перепродані", - сказав він.

Таким чином, затверджує Кухалейшвілі, і заяви про відмову від земельних ділянок і рішення сесії не мають ніякої юридичної сили.

Підозри місцевих жителів у нещирості публічних заяв міського керівництва підкріплюється ще декількома обставинами. Зокрема, тим, що ірпінський міськсуд відмовився заборонити будівництво на території лісопаркової зони та тим, що деяким місцевим жителям уже пропонують підписати лист у підтримку будівництва на території парку.

Міські чиновники коментувати ситуацію відмовилися.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.