Спецпроект

У "тюрмі на Лонцького" покажуть кінопропаганду

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує на вільний перегляд програми фестивалю "КіноЛев".

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Фільми демонструватиметься у музейному кінолекторії 21-25 серпня за адресою Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Національний музей "Тюрма на Лонцького" - меморіал, що вшановує пам'ять років боротьби за незалежність України та тисяч людей, які за несхитну позицію здобути свободу батьківщині стали жертвами каральних органів окупаційних режимів.

Наскрізною темою цьогорічного фестивалю "КіноЛев" стане програма "Кіно як пропаганда".

Художні та документальні фільми, що увійшли до цієї програми - авторські роботи радянських, німецьких, американських, французьких кінорежисерів різних періодів XX ст.

У середу, 24 серпня, у музейному кінолекторії заплановано показ стрічок українських кінематографістів. Продовжить святкову програму акція "Незалежна кіно ніч на пленері", яка відбудеться на подвір'ї музею-меморіалу від смерку - до світанку Незалежності 25 серпня.

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.