Спецпроект

Музей історії Києва поселять у скандальній забудові на "Театральній"

Музей історії Києва буде розміщений у будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 7 (поблизу ст. метро "Театральна").

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на прес-службу КМДА.

"У результаті складних переговорів з інвестором було досягнуто домовленості про безкоштовну передачу будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 у власність киян", - заявив голова КМДА Олександр Попов.

Також він зазначив, що інформація, яку розповсюджують деякі депутати, зокрема Олександр Бригинець, відносно розташування експозиції та фондів Музею історії Києва у четвертій вежі Київської фортеці - не відповідає дійсності.

"Декілька місяців тому я мав розмову із директором музею щодо можливого розміщення експозиції у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 і, лише заручившись його підтримкою, розпочав переговори з інвестором", - підкреслив Попов.

Він також наголосив, що готовий розглянути пропозиції людей, які проживають у сусідньому будинку, і для кого сусідство із будівлею на вул. Богдана Хмельницького, 7 створює певний дискомфорт, стосовно обміну їхніх помешкань на квартири в інших районах міста.

"Таким чином ми могли б врахувати й інтереси громади міста, і тих, хто проживає у сусідньому будинку", - сказав Попов.

Також він зазначив, що оскільки у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 буде розміщено не торговельні ряди, а музейні експонати - це суттєво зменшить навантаження на підземну інфраструктуру, "чого так боялися кияни".

Раніше опозиція заявляла, що міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Як відомо, на Богдана Хмельницького, 7 вже протягом 5 років ведеться скандальне будівництво, проти якого виступають жителі району та активісти міста.

У 2007 році будівництво в районі станції метро "Театральна" було визнано небезпечним для метро. Після цього Київрада скасувала своє попереднє рішення про землевідведення, але забудовник із цим не погодився і оскаржив його в суді.

Будівництво відновилося на початку грудня 2010 року.

У 2010 році Попов пообіцяв розібратися зі скандальним будівництвом.

28 березня Київський апеляційний господарський суд визнав його незаконним, проте наразі воно триває.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.