Спецпроект

Музей історії Києва поселять у скандальній забудові на "Театральній"

Музей історії Києва буде розміщений у будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 7 (поблизу ст. метро "Театральна").

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на прес-службу КМДА.

"У результаті складних переговорів з інвестором було досягнуто домовленості про безкоштовну передачу будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 у власність киян", - заявив голова КМДА Олександр Попов.

Також він зазначив, що інформація, яку розповсюджують деякі депутати, зокрема Олександр Бригинець, відносно розташування експозиції та фондів Музею історії Києва у четвертій вежі Київської фортеці - не відповідає дійсності.

"Декілька місяців тому я мав розмову із директором музею щодо можливого розміщення експозиції у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 і, лише заручившись його підтримкою, розпочав переговори з інвестором", - підкреслив Попов.

Він також наголосив, що готовий розглянути пропозиції людей, які проживають у сусідньому будинку, і для кого сусідство із будівлею на вул. Богдана Хмельницького, 7 створює певний дискомфорт, стосовно обміну їхніх помешкань на квартири в інших районах міста.

"Таким чином ми могли б врахувати й інтереси громади міста, і тих, хто проживає у сусідньому будинку", - сказав Попов.

Також він зазначив, що оскільки у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 буде розміщено не торговельні ряди, а музейні експонати - це суттєво зменшить навантаження на підземну інфраструктуру, "чого так боялися кияни".

Раніше опозиція заявляла, що міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Як відомо, на Богдана Хмельницького, 7 вже протягом 5 років ведеться скандальне будівництво, проти якого виступають жителі району та активісти міста.

У 2007 році будівництво в районі станції метро "Театральна" було визнано небезпечним для метро. Після цього Київрада скасувала своє попереднє рішення про землевідведення, але забудовник із цим не погодився і оскаржив його в суді.

Будівництво відновилося на початку грудня 2010 року.

У 2010 році Попов пообіцяв розібратися зі скандальним будівництвом.

28 березня Київський апеляційний господарський суд визнав його незаконним, проте наразі воно триває.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.