Спецпроект

Бездомний Музей історії Києва не хоче жити у башті

Музей історії Києва категорично проти розміщення експозиції та фондів музею у четвертій вежі Київської фортеці.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Розміщення музею у 4-ій вежі Київської фортеці не є розв'язанням проблеми закладу культури, оскільки ані площі, ані внутрішні приміщення вежі не придатні для розташування в них експозиції та фондосховища. Такої ж думки і колектив музею", - заявив Бригинець.

Депутат також наголосив, що крім цього, не враховано фінансування на проведення ремонтно-реставраційних робіт для пристосування цього приміщення під Музей та створення експозиції:

"Як нещодавно повідомило керівництво Київської фортеці, насправді, четверту вежу, яку публічно пообіцяли віддати Музею історії Києва, ніхто і не збирався віддавати музею. Насправді її планували передати в оренду одній із приватних компаній на 49 років. Таким чином, можна говорити про те, що київська влада, спекулюючи на темі бездомності Музею історії Києва, не лише не вирішує проблеми музею, а й намагається забрати з комерційною метою приміщення у інших закладів культури".

Нагадаємо, на останній сесії Київради 14 липня поточного року розглядалося питання стосовно розміщення Музею історії Києва та передачі Київської фортеці до державної власності.

Але представники Партії регіонів в Київраді, посилаючись на ініціативу голови КМДА О.Попова, перенесли ці питання на сесію 20 вересня 2011, аргументуючи, що ними буде винесено проект рішення про виділення приміщення для Музею історії Києва - IV башти комплексу Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?