Спецпроект

У Києві відправили панахиду за воїнами Армії УНР (ФОТО)

25 серпня у Києві, з нагоди 20-ї річниці відновлення незалежності України, відправили панахиду за воїнами Армії Української Народної Республіки.

Відправу біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР уродженцям м. Києва" очолив протоієрей УПЦ КП от. Віктор Мілейко.

Пам'ятник "Старшинам Армії УНР - уродженцям Києва" був відкритий 28 травня 2011 року на подвір'ї храму ікони Божої Матері "Неопалима Купина" УПЦ КП у столичному мікрорайоні Оболонь.

 Панахида

Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри". Нагороду було затверджено 1932 року Урядом УНР у вигнанні. Право на відзнаку мав "кожен вояк Армії УНР та повстанських відділів, який брав участь у збройній боротьбі за визволення України".

Більш ніж двометровий "Хрест Симона Петлюри" встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва.

Пам'ятник

Наразі благодійна ініціатива "Героїка", яка виступила ініціатором спорудження пам'ятника, працює над створенням довідкових статей у Вікіпедії про кожного з 34-х старшин Армії УНР.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.