Спецпроект

Родичі Бандери і Шухевича оскаржить рішення про скасування звання Героїв

Cин Романа Шухевича Юрій має намір оскаржити рішення Вищого адміністративного суду про позбавлення його батька звання Героя України в Європейському суді з прав людини.

"Це рішення Вищого адміністративного суду я би назвав ганебним", - сказав він у коментарі "Газеті по-українськи", повідомляє УП.

"Я заспокоюся і піду до Європейського суду. Але ж там розглядатимуть не саме рішення, а дотримання прав людей у судовому процесі судів першої та другої інстанції", - відзначив Юрій Шухевич.

Він зізнався, що сподівався, що рішення Окружного адмінсуду скасують, "а потім довго та нудно розглядатимуть по новій".

За його словами, він не обертає особливої уваги на рішення Вищого адмінсуду.

"Можна сто разів визнавати Шухевича та Бандеру героями чи негідниками. Що б суд не визнав, вони які є й такими залишаться. Але ж несправедливо, що суд забирає звання у двох українців, яким попередня влада дала таку нагороду", - заявив син головнокомандувача Української повстанської армії

"Я вважаю, що суд зганьбила ця влада, яка претендує на те, щоб бути українською. Вона відстоює не український інтерес, а деякий інший", - підкреслив Юрій Шухевич

У свою чергу, онук лідера ОУН Степана Бандери, його тезка Степан Бандера поверне державні нагороди діда тільки за рішенням суду за позовом Адміністрації президента.

Онук Бандери: спершу поверніть Міжгір'я, потім говоритимемо про перепоховання діда

Про це заявив його представник у суді Роман Орєхов, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Річ у тому, що нагороди є власністю. Моя порада йому як юриста буде нічого не повертати добровільно до того моменту, поки дане рішення не буде переглянуте Верховним судом", - сказав Орєхов.

"А для того, щоб він повернув їх примусово, необхідне рішення відповідного національного суду вже в цивільно-процесуальному порядку за позовом винятково адміністрації президента України", - додав він.

Адвокат підкреслив, що сторона Бандери збирається вимагати перегляду рішення про позбавлення лідера ОУН Степана Бандери звання Героя України у Верховному суді.

"Це остання судова інстанція в Україні, але, на жаль, саме цей суд буде вирішувати, чи дозволяти перегляд його рішення у Верховному суді, така вже судова система в Україні", - сказав Орєхов.

Роман Орєхов - адвокат Бандери, громадянин Росії

Представник Бандери повідомив, що не виключає протягом місяця звернення до Європейського суду з прав людини, але це "дозволить лише встановити наявність підстав для отримання якоїсь сатисфакції", оскільки європейська юстиція не переглядає рішення національних судів.

Як відомо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними указів президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України Шухевичу й Бандері.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.