Спецпроект

На Хортиці знищили хрест, встановлений до 1-ої річниці Незалежності

На запорізькому острові Хортиця був демонтований дерев'яний православний хрест, встановлений представниками козацького руху в 1992 році - до першої річниці Незалежності України.

Про це повідомляють "Запоріжжя.Коментарі".

Тим часом перший віце-губернатор Запорізької області Олексій Литвин вважає, що демонтаж хреста, який простояв на кургані біля Музею запорізького козацтва на Хортиці близько 20 років - це не блюзнірство, а "модернізація об'єкта".

За словами Литвина, в тому, що демонтований хрест, що простояв на острові близько 20 років, немає нічого страшного. Більш того, це зроблено лише з однією метою - «модернізувати» курган і привести його в порядок.

"Я не розумію, чому ця ситуація викликала такий ажіотаж. Цей хрест зняли, бо на його місці готується розміщення нового хреста і найвищого в Україні флагштоку", - сказав Литвин.

Він також додав, що на цьому місці буде встановлено сучасний триметровий гранітний хрест, а демонтаж попереднього хреста підтримав архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука.

На його місці буде реалізований "проект губернатора" - встановлено щоглу, на яку піднімуть прапор України "на рекордну висоту".

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.