Спецпроект

На Хортиці знищили хрест, встановлений до 1-ої річниці Незалежності

На запорізькому острові Хортиця був демонтований дерев'яний православний хрест, встановлений представниками козацького руху в 1992 році - до першої річниці Незалежності України.

Про це повідомляють "Запоріжжя.Коментарі".

Тим часом перший віце-губернатор Запорізької області Олексій Литвин вважає, що демонтаж хреста, який простояв на кургані біля Музею запорізького козацтва на Хортиці близько 20 років - це не блюзнірство, а "модернізація об'єкта".

За словами Литвина, в тому, що демонтований хрест, що простояв на острові близько 20 років, немає нічого страшного. Більш того, це зроблено лише з однією метою - «модернізувати» курган і привести його в порядок.

"Я не розумію, чому ця ситуація викликала такий ажіотаж. Цей хрест зняли, бо на його місці готується розміщення нового хреста і найвищого в Україні флагштоку", - сказав Литвин.

Він також додав, що на цьому місці буде встановлено сучасний триметровий гранітний хрест, а демонтаж попереднього хреста підтримав архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука.

На його місці буде реалізований "проект губернатора" - встановлено щоглу, на яку піднімуть прапор України "на рекордну висоту".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.