Спецпроект

Заступник губернатора збрехав про церковний дозвіл руйнувати пам'ятки?

Знесення православного хреста, встановленого на Хортиці на кургані біля Музею історії запорізького козацтва 19 років тому, викликало несприйняття у глави Запорізької єпархії Луки.

Дерев'яний хрест, встановлений козаками біля Музею запорізького козацтва на Хортиці 19 років тому, до 1-ої річниці Незалежності, був демонтований без благословення церковної влади.

"Після ознаменування першої річниці Незалежності нашої держави на найвищій точці острова Хортиця було встановлено Святий Хрест, який за задумом мав захищати нашу молоду державу від усіляких спокус, - цитує прес-служба Запорізької єпархії владику Луку. - Після освячення єпископом Василієм біля підніжжя Святого Хреста відбувалися усі значущі заходи нашого православного козацтва. І сьогодні ми є свідками того, як цей Святий Хрест було, м'яко кажучи, демонтовано: не спитавши благословення не те що правлячого архієрея, а й навіть простого священика, Хрест було безжально скинуто з горба".

Нагадаємо, що раніше перший заступник голови Запорізької ОДА Олексій Литвин повідомив, що демонтаж 19-річного хреста для "модернізації" кургану було здійснено з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки.

"Мені зателефонував перший заступник губернатора, який запевнив, що замість демонтованого буде встановлений новий гранітний триметровий Хрест, - стверджує натомість владика Лука. - Але, ознайомившись з проектом реконструкції горба, ми не бачимо на ньому Святого Хреста".

На місці встановленого в 1992 році православного хреста запорізька влада хоче встановити найвищий в Україні флагшток для державного прапора.

За даними керівництва Національного заповідника "Хортиця", завдяки новому флагштоку на Хортиці "полотнище державного прапора підніметься на рекордну висоту: 85-90 метрів: 15 метрів - висота кургану, 40 метрів - висота хортицьких скель над водою у місці установки і 30-35 метрів - висота самого флагштоку".

Проектом створення найвищого флагштоку в Україні, за даними ОДА, передбачено також облаштування оглядового майданчика на вершині кургану, де його буде встановлено, будівництво зручної для підйому пішохідної естакади і установку скульптурної композиції, присвяченої козацькому минулому Запорізького краю.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.