20 років українсько-польських стосунків - лекція посла Польщі

22 вересня о 18.00 відбудеться Інауґураційна лекція Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні доктора Генрика Литвина.

Про це повідомляє "OpenStudy".

Тема лекції: Двадцятиріччя польсько-українських взаємин.

Лекція Генрика Литвина започатковує цикл зустрічей із Послами ЄС під назвою "Європейський клуб".

Про лектора:

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні, Генрик Литвин, історик за освітою, автор книжок з історії давньої Речі Посполитої, зокрема дисертації "Наплив польської шляхти в Україну 1569-1648″ (вид. 2000) та "Рівні до рівних. Київська репрезентація у Сеймі 1569-1648" (2009). Довголітній дипломат. Виконував дипломатичні місії, зокрема, в Італії, Україні, Росії, Білорусі. До прибуття в Україну у червні 2011 - заступник міністра закордонних справ.

Місце проведення: м. Київ, вул. Волоська 10, корпус №6 (Центр польських та європейських студій в НаУКМА)

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.