В музеї народного мистцества покажуть унікальну порцеляну

22 вересня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (НМУНДМ) відкривається виставка "Волокитинська порцеляна".

Про це повідомляють організатори виставки.

Відбудеться презентація альбому "Фарфор завода А. М. Миклашевского" (автор Е. Б. Самецький, куратор І. Г. Гутман), присвячена одному з провідних вітчизняних підприємств порцелянової промисловості ХІХ ст., що функціонували в 1839-1861 рр.. в с. Волокитин Чернігівської губернії (нині Сумська область).

Сьогодні вироби цього заводу, що являють виняткову художню цінність, прикрашають експозиції великих музеїв і є предметами гордості колекціонерів.

Особливе значення виставки полягає в тому, що твори волокитинських майстрів уперше будуть представлені в Україні в такому обсязі. Це понад 350 фарфорових виробів з колекцій НМУНДМ, Київського національного музею російського мистецтва, Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, Харківського художнього музею та приватних зібрань.

Серед експонатів - декоративні вази, скульптура малих форм, фігурні посудини, утилітарні речі і предмети інтер'єру, зразки чайної, десертної і столового посуду, деталі фарфорового іконостасу з Покровської церкви с. Волокитин, зруйнованої в 1956 р., а також унікальна фарфорова люстра з кабінету власника маєтку і засновника заводу Андрія Михайловича Миклашевського (1811-1895).

Виставка триватиме до 30 листопада.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.