У Львові пікетували прокуратуру за Музей визвольної боротьби

У Львові представники Української республіканської партії пікетували військову прокуратуру Львівського гарнізону з вимогою передати приміщення Музею визвольної боротьби, що на вул. Лисенка, 23а, у власність громади Львова та відкликати позовну заяву військової прокуратури з суду, якою прокуратура хоче забрати згадане приміщення собі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Як наголосив представник партії, екс-депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, прокурор військової прокуратури Мудрик звернувся до адмінсуду щодо передачі приміщення в користування прокуратурі замість міської громади Львова.

"У підготовку музею вкладено понад 5 млн грн, - підкреслив Новоженець. - І вже коли музей на вул. Лисенка ось-ось мав відкритися, військова прокуратура захотіла забрати приміщення собі".

Учасники пікету також наголосили на тому, що приміщення музею не становить оборонної цінності.

Нагадаємо, що наказом управління культури Львівської ОДА від 13.04.2005 р. за №37-к було створено Музей історії визвольної боротьби. Замовником по реконструкції будівлі по вул. Лисенка, 23а, виступило УКБ ОДА.

Загальна кошторисна вартість робіт по реконструкції приміщення 9 млн.267,3 тис. грн. Станом на 1 травня 2011 р. освоєно коштів на 5 009 тис. грн. Генеральним замовником на проведення робіт виступає управління капітального будівництва Львівської обласної ради.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.