НІКІТА МІХАЛКОВ ПОВІСИВ СТОЛИПІНА НА ОФІСІ НАРОДНОГО РУХУ (фото)

Група людей, яка складалась із 30-40 чоловік, встановила дошку на честь голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна на будинку за адресою: м. Київ, вул. Гончара, 33, де з 1999 року розміщується центральний офіс партії "Народний Рух України".

Про це повідомила Gazeta.ua з посиланням на заступника голови НРУ Романа Сушка.

"У цьому будинку 18 вересня 1911 року помер голова Ради міністрів, міністр внутрішніх справ Росії Петро Аркадійович Столипін", - написано на дошці.

Біля дошки лежать вінки: один - від "Россотрудничества" (Федерального агентства у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці), а другий - від "Фонду изучения наследия Столыпина".

Міхалков в темних окулярах біля офісу рухівців

За словами Сушка, дошка на вигляд зроблена із пофарбованого під бронзу гіпсу. Її охороняють двоє представників правоохоронних органів.

"Як можна ставити пам'ятний знак цій людині, коли він запровадив так звані "столыпинские галстуки" - змушував людей вішати прямо на телефонних стовпах!" - обурився рухівець.

Він уточнив, що на дошці не зазначено те, що вона охороняється законом.

"Я думаю, що це було зроблено без дозволу. Крім того, мені здається, що це задумана провокація. У будинку міститься офіс Народного Руху. Раптом рухівці візьмуть молоток і будуть бити", - зауважив Сушко.

А це пам'ятник убивці Столипіна терористу Богрову. Його встановили біля Оперного театру (місці замаху на прем'єра) ті ж люди, які смажили сосиски на Вічному вогні. Фото: gazeta.ua

Політик додав, що мав розмову з міліціонерами, які охороняють встановлений об'єкт: "Хлопці сказали, що вони працівники Шевченківського райвідділу міліції - їм дали вказівку охороняти цю вивіску і вінки щонайменше три доби".

За його словами, представники Народного Руху України офіційно звернулись із запитом до Міністерства культури, відвезли листи до Київської міської державної адміністрації, газбудконтори та управління, в якої Рух орендує приміщення.

"Слід терміново через міську раду дізнатись, чи вона давала якийсь дозвіл на встановлення дошки", - підсумував Сушко.

Кілька днів тому прем'єр-міністр України Микола Азаров і міністр освіти Дмитро Табачник вшанували пам'ять Столипіна, назвавши його "великим реформатором".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.