ВР НЕ ПІДТРИМАЛА ПРИВАТИЗАЦІЮ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ

Профільний комітет Верховної Ради не підтримав проект виведення Почаївської лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

"Подзвонив мені депутат Ярослав Кендзьор, який є членом Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України. За його словами, профільний комітет заборонив виведення Почаївської Лаври з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Проти виступили навіть комуністи", - розповів Барна.

Нагадаємо, у вересні у ВР зареєстровано законопроект "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" (щодо виключення з "Переліку" будівель Почаївської лаври)". Його подали депутати Дмитро Шенцев (ПР) та Юрій Бут (пройшов за списком НУ-НС, зараз - член провладної депутатської групи "Реформи заради майбутнього").

Амфілохій Почаївський - святий УПЦ МП, який допомагав УПА

16 вересня на пленарне засідання сесії Тернопільської обласної ради виносився проект ініційованого партією "Свобода" звернення до Президента, парламенту та уряду щодо неприпустимості розгляду законопроекту про виключення Почаївської лаври із переліку об'єктів, які не підлягають приватизації.

Однак з двох спроб це звернення прийняти так і не вдалося. Під час поіменного голосування "за" проголосували лише 50 депутатів з 69 присутніх, 19 депутатів (з Партії регіонів та "Єдиного центру") не голосували.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".