У Києві згадали знищення Хрещатика 70 років тому (+німецьке архівне ВІДЕО)

В центрі Києва відбулася акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо". її учасники зажадали від влади "припинити політику замовчування комуністичних злочинів періоду Другої світової війни", маючи на увазі вибухи на Хрещатику у вересні 1941 року.

Про це повідомляють організатори акції - громадянський рух "Простір свободи".

Її учасники вишикувалися вздовж Хрещатика від вулиці Прорізної, де злетів у повітря перший будинок, до будівлі Київради. Вони тримали в руках лампадки, фотографії руїн знищених комуністами центру Києва й Успенського собору Лаври, написи "24.09.1941. Ми пам'ятаємо".

24 вересня 1941 року, невдовзі після вступу до Києва німецьких військ, за допомогою радіокерованих пристроїв було підірвано завчасно закладену НКВД вибухівку під більшістю будинків у центрі Києва.

Уперше в світовій історії відступаюча армія знищила центр власного міста разом з людьми, заявляють організатори акції. Розмінувати встигли лише кілька будівель, у т.ч. оперний театр і нинішній Будинок вчителя.

Вибухами й пожежами знищено 324 житлових та адміністративних будинків, у т.ч. визначні шедеври архітектури. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.

Нацистська агітаційна кінохроніка про пожежі на Хрещатику

На завершення учасники акції виклали біля будівлі Київради з запалених лампадок цифру "70".

В оприлюдненому зверненні до влади міститься заклик належно висвітлювати цей та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах, встановити меморіал в пам'ять про загиблих від терактів 24 вересня 1941 року киян та пам'ятні таблички на місці знищених будинків, прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до злочину, щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.