У Києві згадали знищення Хрещатика 70 років тому (+німецьке архівне ВІДЕО)

В центрі Києва відбулася акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо". її учасники зажадали від влади "припинити політику замовчування комуністичних злочинів періоду Другої світової війни", маючи на увазі вибухи на Хрещатику у вересні 1941 року.

Про це повідомляють організатори акції - громадянський рух "Простір свободи".

Її учасники вишикувалися вздовж Хрещатика від вулиці Прорізної, де злетів у повітря перший будинок, до будівлі Київради. Вони тримали в руках лампадки, фотографії руїн знищених комуністами центру Києва й Успенського собору Лаври, написи "24.09.1941. Ми пам'ятаємо".

24 вересня 1941 року, невдовзі після вступу до Києва німецьких військ, за допомогою радіокерованих пристроїв було підірвано завчасно закладену НКВД вибухівку під більшістю будинків у центрі Києва.

Уперше в світовій історії відступаюча армія знищила центр власного міста разом з людьми, заявляють організатори акції. Розмінувати встигли лише кілька будівель, у т.ч. оперний театр і нинішній Будинок вчителя.

Вибухами й пожежами знищено 324 житлових та адміністративних будинків, у т.ч. визначні шедеври архітектури. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.

Нацистська агітаційна кінохроніка про пожежі на Хрещатику

На завершення учасники акції виклали біля будівлі Київради з запалених лампадок цифру "70".

В оприлюдненому зверненні до влади міститься заклик належно висвітлювати цей та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах, встановити меморіал в пам'ять про загиблих від терактів 24 вересня 1941 року киян та пам'ятні таблички на місці знищених будинків, прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до злочину, щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.