Янукович хоче замок, де знімали "Трьох мушкетерів", під свою резиденцію

За дорученням президента України Віктора Януковича у Підгорецькому замку, на 3 поверсі, буде облаштовано президентську резиденцію.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на голову Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка.

А біля самого замку буде відновлено Гетьманський Заїзд - найстаріші в Україні заїзд і корчму, що збереглися з ХVII ст.

Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу - збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали "Трьох мушкетерів" із Боярським. Тут же вела бої дивізія "Галичина"

Також скоро до замку прибуде 8-метрова картина "Битва під Віднем", яка наразі реставрується в Королівському замку в Варшаві. Щоб встановити цю картину, у залі Підгорецького замку проводяться роботи з підняття стелі на кількадесят сантиметрів.

На реставрацію та збереження культурних пам'яток Львівщина потребує загалом 250 млн грн. Проте останні три роки з бюджету не надходило жодних коштів. Саме це, а також відсутність належної промоції заважає пертворити Олеський, Золочівський та Підгорецький замки на справжню перлину туристичної Львівщини.

Замки і храми Західної України з повітря (ФОТО)

Замки Львівщини є справді унікальним історичним спадком всієї України, та через відсутність коштів на догляд та реставрацію, цей спадок нищиться та втрачається.

Насамперед це стосується Золочівського замку, у якому в серпні 2011 року обвалився дах надбрамної споруди ХVII ст. Наразі пам'ятка закрита для відвідування і реставратори б'ють на сполох - якщо дах не відремонтують до початку зими, холод та негода завдадуть історичній пам'ятці непоправної шкоди. 

З висоти краще видно, чому архітектурний комплекс називається замком

Схожа проблема існує і в Підгорецькому замку, дах якого критий гонтом. Реставратори не хочуть змінювати історичний вигляд споруди, замінюючи гонт на бляху або черепицю. Проте гонт - це такий матеріал, який треба замінювати кожні двадцять п'ять років. До припинення фінансування вдалося замінити гонт лише на половині даху. Інша половина потребує нагального ремонту.

За належного догляду, замки можуть самі окупити своє існування, ще й приносити дохід державі, каже директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Адже щоденно їх відвідує 4-5 тис. людей. За тиждень один тільки Золочівський замок реалізовує квитків на суму 38 000 грн.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.