У Польщі відкрили пам'ятний знак про "убивць із "Нахтігаля"

Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Депутат каже, що текст на таблиці грубо перекручує історію.

Тарас Тимощак нагадав, що 18 вересня цього року в костелі міста Свидниця було відкрито відповідну таблицю за участі місцевої влади і Митрополита Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

"Переклад тексту, розміщеного на таблиці: "В пам'ять професорам львівських навчальних закладів, розстріляних у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові гітлерівським батальйоном "Нахтігаль". Такий текст не лише грубе перекручення історії, а й паплюження пам'яті і розцінюється "Свободою", як розпалювання ворожнечі між двома сусідніми країнами», - наголосив депутат.

До розстрілів професорів у Львові причетні українці - польська преса

Тимощак зазначив, що партія "Свобода" (її депутати складають більшість у Львівській міськраді - ІП) сприяла спорудженню меморіалу польським вченим, які загинули від рук нацистів у Львові.

Він наголосив, що вимагатиме від Президента і МЗС дати адекватну оцінку діям представників антиукраїнських сил у Польщі і спрямувати до посольства Польщі офіційну ноту протесту. Водночас від генконсульства Польщі депутат вимагає пояснення цієї ситуації.

29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету "Львівська політехніка" на спорудження пам'ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах.

У Польщі існує рух радикальних правих, який зображує українців як різунів і паліїв, ігноруючи на догоду своїм переконанням точність історичних фактів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.