Спецпроект

У Бабиному Яру вшанували євреїв, українців, ромів та інших жертв

Створений з ініціативи Київської організації Товариства "Меморіал" Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру організував 29 вересня скорботне покладання квітів та панахиду.

Про це "Історичній Правді" повідомили представники комітету.

Панахиду до 70 роковин початку масових під рясним дощем відслужив патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні з ієрархами Української Греко-Католицької Церкви та в супроводі багатьох архієреїв і священиків УПЦ Київського Патріархату.

Спільна молитва просто неба об'єднала родичів та родичів жертв Бабиного Яру - зокрема, нащадків загиблих з числа ромської громади та учасників українського націоналістичного руху.

Попри негоду до пам'ятника загиблим мирним жителям і військовополоненим прийшли близько тисячі осіб.

Серед присутніх - українські  громадські та політичні діячі, науковці, зокрема, відомі історики, ветерани збройних сил, учасники правозахисного руху, активісти громадських організацій та політичних партій, а також представники єврейської громади.

Про розстріляних у Бабиному Яру українських націоналістів

Учасники панахиди висловили здивування діями влади, яка не вшанувала місце загибелі десятків тисяч людей: "29 вересня вже давно стало датою офіційного вшанування жертв Бабиного Яру, але сьогодні біля пам'ятника загиблим мирним жителям і військовополоненим - будівельне сміття і залиті водою ями і жодного вінка від керівників держави й міста, мовби й не було 29-30 вересня 1941 року!"

По завершенні панахиди патріарх очолив ходу до хреста, вшанував пам'ятні знаки ромам і жертвам нацизму. Скорботний захід увінчала молитва біля пам'ятного хреста розстріляним членам ОУН і поетесі Олені Телізі, де присутні ухвалили спорудження на цьому місці церкви.

Близькі загиблих, громадськість, активісти політичних партій  поклали квіти та вінки до пам'ятних хрестів  Олені Телізі та розстріляним членам ОУН, розстріляним православним священикам, до пам'ятного знаку жертвам Голокосту євреїв "Мінора", до каменя пам'яті ромів, до монументів розстріляним дітям, жертвам Сирецького концтабору та інших пам'ятних місць Бабиного Яру.

Раніше Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.