Спецпроект

Оприлюднено всі матеріали з розслідування катастрофи під Смоленськом

У Польщі оприлюднено матеріали роботи комісії з розслідування причин Смоленської авіакатастрофи, внаслідок якої минулого року загинуло 96 громадян Польщі, в тому числі Президент Лех Качинський.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Міністерство внутрішніх справ РП, спеціальна комісія якого розслідувала причини катастрофи літака Ту-154, опублікувало на своєму веб-сайті протокол роботи комісії та 10 додатків.

Протокол нараховує більше тисячі сторінок. Додаткові документи присвячені окремим моментам розслідування, серед яких "Підготовка пілотів", "Керування польотами", "Забезпечення метеолорогічною інформацією", "Візуалізація останньої фази польоту" та інші.

В опублікованих матеріалах є також розшифровка розмов в кабіні пілотів та записи бортових реєстраторів, які фіксували роботу механізмів літака та його місцезнаходження в просторі.

МВС Польщі не опублікувало лише додаток, в якому описано травми, яких зазнали 96 пасажирів та членів екіпажу урядового літака Ту-154.

Літак польського Президента Л.Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. При посадці він зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

Нагадаємо, 29 липня польська урядова комісія після майже 14 місяців розслідування причин Смоленської авіакатастрофи представила свій остаточний звіт.

Польські експерти заявили, що польськими пілотами і російськими диспетчерами було допущено низку істотних помилок.

Згідно з висновком польських експертів, головною причиною катастрофи Ту-154 стали помилки пілотів, які в останній фазі польоту скористалися радіовисотоміром, а не барометричним висотоміром, і намагалися піти на "друге коло" в автоматичному режимі, що було неможливим на Смоленському аеродромі через відсутність там радіомаякової системи інструментального заходу на посадку (ILS).

Польська комісія також дійшла висновку, що диспетчери аеродрому дезінформували пілотів про правильність курсу і наказали припинити зниження літака надто пізно.

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

Міждержавний авіаційний комітет Росії в січні цього року поклав всю провину за катастрофу польського урядового літака на пілотів, які нібито під тиском високопосадовців на борту намагалися посадити літак "будь-якою ціною".

Польська комісія не знайшла підтвердження інформації про те, що на пілотів чинили тиск, щоб вони саджали літак в умовах сильного туману.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.