Спецпроект

Вакарчук: "Уряд вириває сторінки історії, але ми маємо казати правду"

В с. Папірня Жовківського району Львівської області 28 серпня громада села освятила могилу "Борцям за волю України, воїнам Української повстанської армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Настоятель Крехівського монастиря св. Миколая отець Пантелеймон Саламаха у зверненні до громади зазначив, що варто задуматись над тим, ким ми є, адже "Україна - це не ефемерне явище, це - усі ми. Якщо ми не будемо працювати задля майбутнього України, ніхто замість нас цього не зробить".

Вшанувати пам'ять вояків УПА приїхав ректор Львівського університету Іван Вакарчук: "Відкриттям і посвяченням цього пам'ятника ми вшановуємо наших героїв, які віддали життя за незалежність України".

"Нині нам говорять, що це не наші герої, виривають сторінки з української історії, аркуші з підручників української мови і літератури, де наші письменники, наші класики. І так чинить наш, нібито український, уряд. Але обов'язок кожного з нас - говорити прямо і правду, незважаючи на неправду і страх, які панують нині в країні", - підкреслив ректор.  

Іван Вакарчук наголосив: "Адже вони - НАШІ герої, і це ЇМ ми вдячні за те, що живемо в незалежній Україні, і пам'ятаємо, що на страху не побудуєш європейської демократичної держави".

Ідея спорудити в рідному селі пам'ятний знак "Пам'яті воїнів Української повстанської армії, які загинули в боротьбі за Українську самостійну соборну державу" належала Зіновію Парасюку, яку активно підтримали Петро Кратюк та Іван Вакарчук. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.