Спецпроект

Вакарчук: "Уряд вириває сторінки історії, але ми маємо казати правду"

В с. Папірня Жовківського району Львівської області 28 серпня громада села освятила могилу "Борцям за волю України, воїнам Української повстанської армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Настоятель Крехівського монастиря св. Миколая отець Пантелеймон Саламаха у зверненні до громади зазначив, що варто задуматись над тим, ким ми є, адже "Україна - це не ефемерне явище, це - усі ми. Якщо ми не будемо працювати задля майбутнього України, ніхто замість нас цього не зробить".

Вшанувати пам'ять вояків УПА приїхав ректор Львівського університету Іван Вакарчук: "Відкриттям і посвяченням цього пам'ятника ми вшановуємо наших героїв, які віддали життя за незалежність України".

"Нині нам говорять, що це не наші герої, виривають сторінки з української історії, аркуші з підручників української мови і літератури, де наші письменники, наші класики. І так чинить наш, нібито український, уряд. Але обов'язок кожного з нас - говорити прямо і правду, незважаючи на неправду і страх, які панують нині в країні", - підкреслив ректор.  

Іван Вакарчук наголосив: "Адже вони - НАШІ герої, і це ЇМ ми вдячні за те, що живемо в незалежній Україні, і пам'ятаємо, що на страху не побудуєш європейської демократичної держави".

Ідея спорудити в рідному селі пам'ятний знак "Пам'яті воїнів Української повстанської армії, які загинули в боротьбі за Українську самостійну соборну державу" належала Зіновію Парасюку, яку активно підтримали Петро Кратюк та Іван Вакарчук. 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.