Спецпроект

Вакарчук: "Уряд вириває сторінки історії, але ми маємо казати правду"

В с. Папірня Жовківського району Львівської області 28 серпня громада села освятила могилу "Борцям за волю України, воїнам Української повстанської армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Настоятель Крехівського монастиря св. Миколая отець Пантелеймон Саламаха у зверненні до громади зазначив, що варто задуматись над тим, ким ми є, адже "Україна - це не ефемерне явище, це - усі ми. Якщо ми не будемо працювати задля майбутнього України, ніхто замість нас цього не зробить".

Вшанувати пам'ять вояків УПА приїхав ректор Львівського університету Іван Вакарчук: "Відкриттям і посвяченням цього пам'ятника ми вшановуємо наших героїв, які віддали життя за незалежність України".

"Нині нам говорять, що це не наші герої, виривають сторінки з української історії, аркуші з підручників української мови і літератури, де наші письменники, наші класики. І так чинить наш, нібито український, уряд. Але обов'язок кожного з нас - говорити прямо і правду, незважаючи на неправду і страх, які панують нині в країні", - підкреслив ректор.  

Іван Вакарчук наголосив: "Адже вони - НАШІ герої, і це ЇМ ми вдячні за те, що живемо в незалежній Україні, і пам'ятаємо, що на страху не побудуєш європейської демократичної держави".

Ідея спорудити в рідному селі пам'ятний знак "Пам'яті воїнів Української повстанської армії, які загинули в боротьбі за Українську самостійну соборну державу" належала Зіновію Парасюку, яку активно підтримали Петро Кратюк та Іван Вакарчук. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".