У Криму хочуть розібратися з "агресивними псевдокозаками"

Кримське козацтво готове до злагодженої і конструктивної співпраці з урядом Автономної республіки Крим.

Про це заявив верховний отаман Кримського козачого союзу Володимир Черкашин на круглому столі, який провів перший заступник голови Ради міністрів Криму Павло Бурлаков, повідомляє УНІАН.

Черкашин відзначив, що сьогодні кримські козаки опікуються відродженням традицій народу і патріотичним вихованням молоді.

Під час круглого столу були обговорені питання створення Козачого коледжу і козачих дитячих літніх спортивно-патріотичних таборів, проведення дитячих спортивних ігор, фольклорних фестивалів та інших національно-культурних заходів.

Уряд Криму спільно з громадськими організаціями розробить пропозиції зі створення "козачих станиць" - культурно-етнографічних туристичних об`єктів.

На думку учасників круглого столу, "настав час для перегляду багатьох реалій, що склалися за останні роки, пов`язаних з деструктивними процесами у козачому русі. Це, наприклад, численні самодіяльні козачі і псевдокозачі структури, сумнівні охоронні фірми, які дискредитують козацтво агресивною і часто протизаконною діяльністю на користь приватних осіб і фірм. Це об`єднання під козачими прапорами людей, які не знають і не бажають дотримуватися козачих традицій".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.