"Регіонал" хоче встановити офіційні дні жалоби - Голодомор, ЧАЕС, війна...

Народний депутат, член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман пропонує Верховній Раді врегулювати проведення днів всеукраїнської жалоби і вшанування пам'яті.

Про це повідомив УНІАН з посиланням на прес-службу депутата.

Метою зареєстрованого нардепом проекту закону № 9187 "Про дні вшанування пам`яті та дні жалоби" є унормування правових і організаційних засад проведення цих заходів, повідомляє прес-служба.

Законопроектом пропонується затвердити перелік днів вшанування пам`яті про трагічні історичні події.

При цьому депутат пропонує щорічно вшановувати пам`ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня, жертв військово-адміністративної акції "Операція "Вісла" 28 квітня, жертв депортації з Криму 18 травня, жертв Великої Вітчизняної війни 22 червня, жертв трагедії в Бабиному Яру 29 вересня, жертв голодоморів кожної четвертої суботи листопада.

Пропонується днями жалоби вважати дні жалобні заходів після подій, які спричинила численні людські жертви - на кшталт авіакатастроф або аварій на виробництві.

Дні всеукраїнської жалоби оголошуються президентом України, а дні місцевої жалоби - відповідними органами місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується також визначити перелік жалобних заходів, зокрема, у вигляді приспущення державного прапора, всеукраїнської хвилини мовчання з початком о 12.00 із зупинкою на цей час роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування, руху громадського і приватного транспорту в населених пунктах із подачею звукового сигналу.

Окрім цього, пропонується доручити Національній раді з питань телебачення та радіомовлення затверджувати правила мовлення на теле- і радіоканалах у дні жалоби і вшановування пам`яті, а також заборонити в ці дні розміщення реклами на радіо і телебаченні.

У пояснювальній записці законопроекту зазначається відсутність нормативної бази врегулювання днів жалоби і вшанування пам`яті.

Також зазначається неможливість реалізації положень указів президента про оголошення днів жалоби щодо внесення змін до програм теле- і радіопередач через відсутність правил мовлення в такі дні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.