Розпад СРСР і поява комп'ютера - головні події 1991-го за оцінкою росіян

Розпад СРСР і створення на його місці СНД сьогодні видається росіянам найголовнішою подією 1991 року (48%), свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД).

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Наступним важливою подією, на думку 40% респондентів, є серпневий путч - спроба усунути від влади Михайла Горбачова.

Соціологи відзначають, що інші події істотно менш значущі в цьому контексті. Причому випуск першого персонального комп'ютера видається опитаним більш важливим (17%), ніж референдум про збереження СРСР, укладення США і СРСР Договору про скорочення стратегічних озброєнь і той факт, що Борис Єльцин очолив "уряд реформ" (по 15%).

Найменш важливими подіями 1991 року росіяни вважають заборону діяльності КПРС (10%), військову операцію "Буря в пустелі" (9%) і розпуск Організації Варшавського договору (5%).

Чим молодші респонденти, тим важче їм оцінити, які події 1991 року найбільш важливі - на це питання "важко відповісти" 30% 18-24-річних і тільки 7% літніх.

У ряді випадків, одні події відіграють велику роль для молоді, інші - для респондентів пенсійного віку. Так, розпад СРСР, путч серпня 1991 року і референдум про збереження СРСР частіше вважають найважливішими подіями того часу саме літні росіяни (56%, 52% і 24% відповідно).

Для молоді, у свою чергу, більш важливими в контексті історії представляються випуск персонального комп'ютера (23-24%) і операція "Буря в пустелі" (24%).

Опитування ВЦВГД було проведено 13-14 серпня в 46 суб'єктах РФ.

За результатами іншого опитування, проведеного в березні 2011 року, 31% росіян був ображений на Михайла Горбачова за розпад СРСР, а 10% були вдячні йому за впровадження демократичних свобод.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.