13 країн Європи створили аналог спільного Інституту національної пам'яті

Наші колишні сусіди по соціалістичному табору спільно вивчатимуть досвід сталінізму і комунізму - і поширюватимуть це знання на Захід. Щоб там не забували, що нацизм не був "єдиним абсолютним злом".

В Празі за участі прем'єр-міністрів Чехії, Польщі й Угорщини створено Платформу Європейської пам'яті й сумління (ПЄПС) - міждержавну установу, метою якої є вивчення і поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на агенцію PAP.

Метою новоствореної організації, яка поєднує 13 країн Євросоюзу і 21 державну установу, є співпраця з метою поширення знань про тоталітарні режими і вшанування їхніх жертв.

Від Януковича вимагають засудити комунізм

Переважно там представлені пост-соціалістичні країни Центральної Європи - Болгарія, Голландія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія та Швеція.

Керівником ПЄПС став швед Ґоран Ліндблад, а виконавчим директором - Неєла Вінкельманова з чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів. Польська сторона представлена головою Інституту національної пам'яті Лукашем Камінським і заступником директора Музею Варшавського повстання Павлом Укельським.

Екскурсія Музеєм Окупації Латвії (ФОТО)

Платформа заснована на підставі резолюції Європарламенту, який у квітні 2009 року закликав створити організацію, котра б забезпечила співпрацю регіональних дослідницьких центрів, які вивчають історію тоталітарних режимів для створення загальноєвропейського центру документації. 

Валерій Солдатенко: "Інститут національної пам'яті не буде проводити люстрацію"

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав Павло Укельський у інтерв'ю виданню "Наш Дзєннік". - Передусім ідеться про те, щоб розглянути все XX століття як століття тоталітарних режимів. Про це часто забувають, особливо на Заході - про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

За словами Укельського, ПЄПС спробує достукатися до свідомості західних європейців, які розглядають Другу Світову війну виключно через призму боротьби з нацизмом і Голокосту: "Спільну свідомість десятків мільйонів людей не вдасться змінити ні за рік, ні за п'ять років. Але цю роботу треба вести. Платформа повинна стати однією з тих крапель, які точать камінь".

"Кілька десятиліть тому Захід прийняв як очевидну певну версію історичної пам'яті, - зазначив Укельський. - Тепер ми хочемо показати, що це зовсім не настільки очевидно. Що Друга світова війна не була сутичкою добра зі злом, в ній брали участь три сторони: дві тоталітарні системи і світ західної демократії. 

В Україні немає єдиної державної політики історичної пам'яті

Представник ПЄПС підкреслив, що Платформа відкрита до співпраці з організаціями з держав, які не входять до Євросоюзу - "таких як Україна чи балканські країни".

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.