13 країн Європи створили аналог спільного Інституту національної пам'яті

Наші колишні сусіди по соціалістичному табору спільно вивчатимуть досвід сталінізму і комунізму - і поширюватимуть це знання на Захід. Щоб там не забували, що нацизм не був "єдиним абсолютним злом".

В Празі за участі прем'єр-міністрів Чехії, Польщі й Угорщини створено Платформу Європейської пам'яті й сумління (ПЄПС) - міждержавну установу, метою якої є вивчення і поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на агенцію PAP.

Метою новоствореної організації, яка поєднує 13 країн Євросоюзу і 21 державну установу, є співпраця з метою поширення знань про тоталітарні режими і вшанування їхніх жертв.

Від Януковича вимагають засудити комунізм

Переважно там представлені пост-соціалістичні країни Центральної Європи - Болгарія, Голландія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія та Швеція.

Керівником ПЄПС став швед Ґоран Ліндблад, а виконавчим директором - Неєла Вінкельманова з чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів. Польська сторона представлена головою Інституту національної пам'яті Лукашем Камінським і заступником директора Музею Варшавського повстання Павлом Укельським.

Екскурсія Музеєм Окупації Латвії (ФОТО)

Платформа заснована на підставі резолюції Європарламенту, який у квітні 2009 року закликав створити організацію, котра б забезпечила співпрацю регіональних дослідницьких центрів, які вивчають історію тоталітарних режимів для створення загальноєвропейського центру документації. 

Валерій Солдатенко: "Інститут національної пам'яті не буде проводити люстрацію"

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав Павло Укельський у інтерв'ю виданню "Наш Дзєннік". - Передусім ідеться про те, щоб розглянути все XX століття як століття тоталітарних режимів. Про це часто забувають, особливо на Заході - про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

За словами Укельського, ПЄПС спробує достукатися до свідомості західних європейців, які розглядають Другу Світову війну виключно через призму боротьби з нацизмом і Голокосту: "Спільну свідомість десятків мільйонів людей не вдасться змінити ні за рік, ні за п'ять років. Але цю роботу треба вести. Платформа повинна стати однією з тих крапель, які точать камінь".

"Кілька десятиліть тому Захід прийняв як очевидну певну версію історичної пам'яті, - зазначив Укельський. - Тепер ми хочемо показати, що це зовсім не настільки очевидно. Що Друга світова війна не була сутичкою добра зі злом, в ній брали участь три сторони: дві тоталітарні системи і світ західної демократії. 

В Україні немає єдиної державної політики історичної пам'яті

Представник ПЄПС підкреслив, що Платформа відкрита до співпраці з організаціями з держав, які не входять до Євросоюзу - "таких як Україна чи балканські країни".

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.