13 країн Європи створили аналог спільного Інституту національної пам'яті

Наші колишні сусіди по соціалістичному табору спільно вивчатимуть досвід сталінізму і комунізму - і поширюватимуть це знання на Захід. Щоб там не забували, що нацизм не був "єдиним абсолютним злом".

В Празі за участі прем'єр-міністрів Чехії, Польщі й Угорщини створено Платформу Європейської пам'яті й сумління (ПЄПС) - міждержавну установу, метою якої є вивчення і поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на агенцію PAP.

Метою новоствореної організації, яка поєднує 13 країн Євросоюзу і 21 державну установу, є співпраця з метою поширення знань про тоталітарні режими і вшанування їхніх жертв.

Від Януковича вимагають засудити комунізм

Переважно там представлені пост-соціалістичні країни Центральної Європи - Болгарія, Голландія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія та Швеція.

Керівником ПЄПС став швед Ґоран Ліндблад, а виконавчим директором - Неєла Вінкельманова з чеського Інституту вивчення тоталітарних режимів. Польська сторона представлена головою Інституту національної пам'яті Лукашем Камінським і заступником директора Музею Варшавського повстання Павлом Укельським.

Екскурсія Музеєм Окупації Латвії (ФОТО)

Платформа заснована на підставі резолюції Європарламенту, який у квітні 2009 року закликав створити організацію, котра б забезпечила співпрацю регіональних дослідницьких центрів, які вивчають історію тоталітарних режимів для створення загальноєвропейського центру документації. 

Валерій Солдатенко: "Інститут національної пам'яті не буде проводити люстрацію"

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав Павло Укельський у інтерв'ю виданню "Наш Дзєннік". - Передусім ідеться про те, щоб розглянути все XX століття як століття тоталітарних режимів. Про це часто забувають, особливо на Заході - про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

За словами Укельського, ПЄПС спробує достукатися до свідомості західних європейців, які розглядають Другу Світову війну виключно через призму боротьби з нацизмом і Голокосту: "Спільну свідомість десятків мільйонів людей не вдасться змінити ні за рік, ні за п'ять років. Але цю роботу треба вести. Платформа повинна стати однією з тих крапель, які точать камінь".

"Кілька десятиліть тому Захід прийняв як очевидну певну версію історичної пам'яті, - зазначив Укельський. - Тепер ми хочемо показати, що це зовсім не настільки очевидно. Що Друга світова війна не була сутичкою добра зі злом, в ній брали участь три сторони: дві тоталітарні системи і світ західної демократії. 

В Україні немає єдиної державної політики історичної пам'яті

Представник ПЄПС підкреслив, що Платформа відкрита до співпраці з організаціями з держав, які не входять до Євросоюзу - "таких як Україна чи балканські країни".

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.