ВУЛИЦІ ВОЇНІВ "НАХТІҐАЛЮ" НА ЛЬВІВЩИНІ НЕ БУДЕ

Голова Нежухівскої сільської ради Михайло Яхван в п'ятницю наклав вето на рішення ради про перейменування вулиці Миру в селі Райлів на вулицю Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Про це повідомляє "Комерсант".

Після недільного богослужіння люди оточили сільського голови біля церкви і зажадали "повернути вулицю Миру".

За словами Михайла Яхвана, відбудеться позачергова сесія сільради, де буде прийнято рішення зберегти колишню назву вулиці.

"Батальйон "Нахтіґаль" тут ніколи не був, ніхто зі старожилів села чи їхніх родичів не був у його складі", - пояснив голова сільради.

За словами голови, він не очікував "такого скандалу", а представники політичної партії "ВО Свобода" ввели в оману і його, і жителів села.

"До нас звернулися "свободівці" з пропозицією перейменувати вулицю. Почали збирати підписи - згоду дали тільки 38 чоловік з 322 мешканців села. Крім того, оскільки "ВО Свобода" виступила ініціатором такого рішення, то й селяни, і депутати ради думали, що всі фінансові питання з перереєстрації документів і виготовлення табличок візьме на себе саме ця партія", - додав Яхван.

Голова львівської обласної організації партії "ВО Свобода" Ірина Сех відмовилася коментувати ситуацію. Ініціатор перейменування вулиці у селі Райлів, депутат Стрийської райради від "ВО Свобода" Мар'ян Берездецький також уникає коментарів.

Нагадаємо, що минулого тижня за пропозицією Берездецького, який сказав, що "вулиця Миру - це пережиток радянських стереотипів", Нежухівська сільська рада Стрийського району Львівщини перейменувала центральну вулицю села Райлів з Миру на Воїнів батальйону "Нахтіґаль".

Прем'єр-міністр України Микола Азаров назвав таке рішення "ганьбою" і обіцяв поскаржитися Європі на депутатів від "Батьківщини", які підтримали перейменування.

У грудні 2010 року голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявив, що вулиця угорського комуніста Мате Залки на Оболоні буде перейменована на честь Романа Шухевича.

Батальйон "Нахтіґаль" (німецькою "соловейко") разом із батальйоном "Роланд" було створено в лютому 1941 року як українські легіони в німецькому Вермахті для участі у війні з СРСР. За різними даними, до "Нахтіґалю" входило від 330 до 400 членів Організації українських націоналістів під командуванням Романа Шухевича.

Влітку 1941-го батальйон брав участь у військових діях проти Червоної армії на території Української РСР. За його підтримки було проголошено акт відновлення української державності 30 липня 1941 року у Львові.

Після проголошення незалежної України нацисти заарештували причетних до політичного акту Степана Бандеру і Ярослава Стецька, що спричинило заворушення в батальйоні. У серпні 1941-го обидва підрозділи було відкликано з фронту і розформовано. Більшість бійців згодом перейшли в УПА.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.