КМДА зібралося віддати "Київську фортецю" державі

КМДА підготувала проект рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат пояснив важливість прийняття Київрадою питання передачі Фортеці тим, що київська громада не має достатніх ресурсів, щоб утримувати "Київську фортецю" в належному стані. Пам'ятка не охороняється. Також співробітники музею не отримують надбавки за звання "національного".

"Передача музею до державної власності є найкращим виходом з ситуації. Сподіваюся, зазначений документ буде винесений на одну з найближчих сесій Київради", - наголосив Бригинець.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради ще 14 липня 2011 року. Його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території фортеці Музей історії Києва .

Згодом виявилося, що башту №4 за адресою вул. Старонаводницька, 2 - що входить до музейного комплексу - хочуть передати у приватні руки. Ще пізніше, зі слів одного з чиновників КМДА, депутатам стало відомо, що питання гальмують, бо фортецю хочуть обміняти або продати.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.