Спецпроект

Анонс: лекція про травму Голодомору й Чорнобиля (ЧАС змінено!)

Представництво Фонду ім. Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Могилянки запрошують на публічну лекцію доктора Керстин Йобст "Колективна травматична пам'ять в Україні: Голодомор і Чорнобиль" (англійською мовою).

Лекція відбудеться 25 жовтня 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії, за адресою: Київ, вул. Волоська, 10 (підвал 6 корпусу НаУКМА).

Як сприймаються дві важливі теми українських національних дебатів на Заході? Доповідь окреслює з західноєвропейської культурологічної перспективи важкий і довгий процес отримання можливості говорити про Голодомор, що є частиною української колективної ідентичності.

В усьому світі трагедія голоду від початку не залишалася непоміченою. Проте як у Радянському Союзі, так і за його межами виявляли мало інтересу до оприлюднення її масштабів і наслідків. "Вимовним" великий український голод став лише внаслідок наступної катастрофи, що зачепила не тільки українську націю, – аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, доповідь окреслює функцію Голодомору в публічному політичному дискурсі після т.зв. Помаранчевої революції.

Захід відбуватиметься англійською мовою в межах циклу публічних лекцій з української історії, покликаних представити сучасні наукові підходи до її актуальних питань.

Керстин С. Йобст – фахівець з історії Східної та Центрально-Східної Європи, авторка книг "Перлина імперії. Російський дискурс Криму" (2007) та "Історія України" (2010).

З 2006 року – гостьова професорка в Університеті Зальцбурґа. На даний момент читає лекції зі східноєвропейської історії та суспільств у Військовій академії Збройних сил Німеччини (Гамбурґ).

Звертаємося з проханням попередньо підтвердити участь до 24.10.2011 за електронною адресою: confirmation SOBAKA boell.org.ua

Подальші доповіді пані д-ра Керстин Йобст в Україні:

24.10, 18:30 - Посольство Німеччини, "Колективна пам'ять перенесених травм в Україні: на прикладі Голодомору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

26.10, 18:00 - Харків, громадське об'єднання „Поступ" (у приміщенні Харківського університету ім. Каразіна), "Колективна травматична пам'ять в Україні: приклади Голодору і Чорнобилю" (німецькою з синхронним перекладом українською)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.