У Львові знайшли скарб, захований перед Першою світовою

У центрі Львова археологи знайшли 95 монет часів Австро-Угорської імперії.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України.

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам'яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою: вулиця Краківська, 12 або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи і знайшли монети.

Комунальний квест або Чому у Львові на будинках наліплені літери Z та H (ФОТО)

"Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину, - розповів керівник розкопок, науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Назар Войтович. - Знайдений скарб - це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше - періоду з 1892 до 1912 року. Серед них дев'ять монет номіналом 1 крона - це срібні монети, три - бронзові, решта - нікелеві".

За словами археолога, скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.