У дворянському гнізді під Черніговом обговорять "Червоний терор"

У селі Старий Білоус відбудеться наукова конференція "Червоний терор і його глобальні наслідки".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція відбудеться в садибі П. Г. Березовського 8 жовтня 2011 за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Старий Білоус. Початок об 11:00.

Розклад конференції:

1. "Визначення червоного терору як інструмента знищення ворожих соціальних груп"

Лектор: Замятін А., директор Старобілоуського історичного комплексу.

2. "Роль усної пам'яті в реконструкції подій 1918 року в с. Старий Білоус Чернігівського повіту"

Малишко О. - праправнучка Березовського П.Г., Старобілоуський історичний комплекс, с.Старий Білоус.

3. "Дім Вербицьких. Зламані долі".

Кондратенко М., художник, нащадок роду Вербицьких, м. Чернігів.

Постанові "Про Червоний Терор" - 92 роки

4. "Відображення червоного терору на Чернігівщині у спогадах М.В. Чорносвитової".

Демченко Т., доцент кафедри історії та архітектури України Інституту історії, етнології і правознавства ім. Лазаревського.

5. "Біль і приниження. Спогади про репресії сім'ї".

Галковська Н., поетеса, голова Чернігівської міської організації "Просвіти".

6. "Доля дворянській сім'ї Хижнякова до і після 1917 року"

Ісаєнко О., науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

7. "Знищення більшовиками населення Чернігова в 1918-1919 рр".

Блакитний Максим, вчений секретар Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

8. "Доля дворянської родиниТовстолісів із села Кувечичі Чернігівського повіту після Жовтневого перевороту"

Товстоліс С.М, Лисак В., бібліотекар с. Кувечичі Чернігівського району.

9. "Чернігів у період червоного терору 1918-1919 рр.."

Ягодовський К., голова Чернігівської обласної організації товариства охорони пам'яток. Лепявко С., доктор історичних наук, професор Ніжинського педагогічного університету ім. М.В. Гоголя.

Робочі мови конференції: українська, російська.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.