У дворянському гнізді під Черніговом обговорять "Червоний терор"

У селі Старий Білоус відбудеться наукова конференція "Червоний терор і його глобальні наслідки".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція відбудеться в садибі П. Г. Березовського 8 жовтня 2011 за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Старий Білоус. Початок об 11:00.

Розклад конференції:

1. "Визначення червоного терору як інструмента знищення ворожих соціальних груп"

Лектор: Замятін А., директор Старобілоуського історичного комплексу.

2. "Роль усної пам'яті в реконструкції подій 1918 року в с. Старий Білоус Чернігівського повіту"

Малишко О. - праправнучка Березовського П.Г., Старобілоуський історичний комплекс, с.Старий Білоус.

3. "Дім Вербицьких. Зламані долі".

Кондратенко М., художник, нащадок роду Вербицьких, м. Чернігів.

Постанові "Про Червоний Терор" - 92 роки

4. "Відображення червоного терору на Чернігівщині у спогадах М.В. Чорносвитової".

Демченко Т., доцент кафедри історії та архітектури України Інституту історії, етнології і правознавства ім. Лазаревського.

5. "Біль і приниження. Спогади про репресії сім'ї".

Галковська Н., поетеса, голова Чернігівської міської організації "Просвіти".

6. "Доля дворянській сім'ї Хижнякова до і після 1917 року"

Ісаєнко О., науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

7. "Знищення більшовиками населення Чернігова в 1918-1919 рр".

Блакитний Максим, вчений секретар Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

8. "Доля дворянської родиниТовстолісів із села Кувечичі Чернігівського повіту після Жовтневого перевороту"

Товстоліс С.М, Лисак В., бібліотекар с. Кувечичі Чернігівського району.

9. "Чернігів у період червоного терору 1918-1919 рр.."

Ягодовський К., голова Чернігівської обласної організації товариства охорони пам'яток. Лепявко С., доктор історичних наук, професор Ніжинського педагогічного університету ім. М.В. Гоголя.

Робочі мови конференції: українська, російська.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.