Радянська "Наука и жизнь" описала iPad у 1988 році (АРТЕФАКТ)

Маленька данина пам'яті Стіва Джобса - скан із радянського журналу 1988 року про те, як виглядатиме комп'ютер у 2000-му. "Пласка коробка, кольоровий сенсорний екран, GPS-навігація..." - перед нами типова сучасна продукція Apple.

Представляємо читачам ІП скан із мега-популярного в радянські часи науково-популярного журналу "Наука и жизнь" за 1988 рік.

Після традиційних звітів про досягнення вчених із братніх соціалістичних країн писали і про американську науку - в даному випадку про те, що компанія Apple, з якої вже три роки як унаслідок корпоративних розборок пішов один із засновників Стів Джобс - провела конкурс "Яким буде комп'ютер майбутнього?"

Сторінка 36 грудневого (№12) числа "Науки и жизни" за 1988 рік

І що ми бачимо в описі студентів-переможців? Розмір з товстий зошит, кольоровий екран, жодної клавіатури, тільки сенсори прямо на екрані, стилус для написання, GPS-навігатор тощо... 

 
 
Переклад з американсько-британського журналу Omni (виходив з 1978 по 1995 рік)

Перед нами типовий айфон чи айпад чи ще щось із модних новинок від Apple.

1984: реклама першого Macintosh від Apple (ВІДЕО)

Не вірите? Сходіть у бібліотеку або гляньте у файлообмінниках. 

 Обкладинка того самого числа "Наука и жизнь"
І ціна - 70 радянських копійок

А ось так виглядав Стів Джобс, який помер сьогодні уранці, у тому ж таки 1988 році. Пішовши в 1985 році з Apple, він заснував власну компанію NEXT, яка через три роки якраз випустила новий комп'ютер.

 Стів Джобс у 1988 році. Фото: theaustralian.com.au

До речі, саме NEXT став першим сервером Павутини - на ньому працював один із винахідників світової інформаційної системи Тім Бернерс-Лі.

У 1996 році занепадаючий Apple викупив NEXT, знову зробивши Джобса своїм керівником - і Стів реалізував ідеї студентів Іллінойського універсу, назавжди змінивши поняття "персональний комп'ютер".

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Глушков і Бажан (ФОТО)

Ще раніше, у 1984-му Стів Джобс разом із колегами з Apple і ввели в повсякденний обіг це поняття - коли створили ЕОМ у тому вигляді, до якого ми звикли - миша, клавіатура, графічний інтерфейс. Ось відео з презентеції цього ПК: 

Перший Macintosh розмовляє, жартує, що не треба довіряти компам, "яких ви не можете підняти" і хвалить своїх творців Джобса і Возняка під овації величезного залу. 

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками