Радянська "Наука и жизнь" описала iPad у 1988 році (АРТЕФАКТ)

Маленька данина пам'яті Стіва Джобса - скан із радянського журналу 1988 року про те, як виглядатиме комп'ютер у 2000-му. "Пласка коробка, кольоровий сенсорний екран, GPS-навігація..." - перед нами типова сучасна продукція Apple.

Представляємо читачам ІП скан із мега-популярного в радянські часи науково-популярного журналу "Наука и жизнь" за 1988 рік.

Після традиційних звітів про досягнення вчених із братніх соціалістичних країн писали і про американську науку - в даному випадку про те, що компанія Apple, з якої вже три роки як унаслідок корпоративних розборок пішов один із засновників Стів Джобс - провела конкурс "Яким буде комп'ютер майбутнього?"

Сторінка 36 грудневого (№12) числа "Науки и жизни" за 1988 рік

І що ми бачимо в описі студентів-переможців? Розмір з товстий зошит, кольоровий екран, жодної клавіатури, тільки сенсори прямо на екрані, стилус для написання, GPS-навігатор тощо... 

 
 
Переклад з американсько-британського журналу Omni (виходив з 1978 по 1995 рік)

Перед нами типовий айфон чи айпад чи ще щось із модних новинок від Apple.

1984: реклама першого Macintosh від Apple (ВІДЕО)

Не вірите? Сходіть у бібліотеку або гляньте у файлообмінниках. 

 Обкладинка того самого числа "Наука и жизнь"
І ціна - 70 радянських копійок

А ось так виглядав Стів Джобс, який помер сьогодні уранці, у тому ж таки 1988 році. Пішовши в 1985 році з Apple, він заснував власну компанію NEXT, яка через три роки якраз випустила новий комп'ютер.

 Стів Джобс у 1988 році. Фото: theaustralian.com.au

До речі, саме NEXT став першим сервером Павутини - на ньому працював один із винахідників світової інформаційної системи Тім Бернерс-Лі.

У 1996 році занепадаючий Apple викупив NEXT, знову зробивши Джобса своїм керівником - і Стів реалізував ідеї студентів Іллінойського універсу, назавжди змінивши поняття "персональний комп'ютер".

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Глушков і Бажан (ФОТО)

Ще раніше, у 1984-му Стів Джобс разом із колегами з Apple і ввели в повсякденний обіг це поняття - коли створили ЕОМ у тому вигляді, до якого ми звикли - миша, клавіатура, графічний інтерфейс. Ось відео з презентеції цього ПК: 

Перший Macintosh розмовляє, жартує, що не треба довіряти компам, "яких ви не можете підняти" і хвалить своїх творців Джобса і Возняка під овації величезного залу. 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".