Історичний будинок біля Художнього музею знесуть заради 10-поверхівки

Заради будівництва 10-ти поверхового адміністративного будинку знесуть двоповерхову історичну будівлю поруч з Національним художнім музеєм України по пров. Музейному, 8-А, яку позбавили статусу пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Заради чергового будівництва історичну будівлю позбавили статусу пам’ятки, посилаючись не на її архітектурні чи історичні особливості, а на те, що проводити реставраційні роботи в будинку дуже складно", - зазначив Бригинець.

Депутат зауважив, що нова 31-метрова будівля буде надто високою, особливо на тлі Національного художнього музею. Детальний план Печерського району дозволяє будівництво на цьому місці не більш ніж 7-ми поверхового будинку, а не 10-ти, як планує забудовник.

Голова комісії переконаний, що за умови затвердження проекту і будівництва цієї будівлі - утвориться нова гаряча точка в історичній забудові Києва.

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".