У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ КАРЛА МАРКСА

Одна з найстаріших площ Харкова - Карла Маркса - відтепер носитиме назву, дану ще до Жовтневої революції - Благовіщенська.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Таке рішення прийняли депутати Харківської міськради. Фракція комуністів утрималася від голосування, щоб "не створювати черговий прецедент спробам перейменування всього міста Харкова".

"Геннадій Адольфович (мер Харкова Геннадій Кернес - ІП), який очолює топонімічну комісію, знає, скільки надходить різних пропозицій з перейменування, аж до найабсурдніших. Хіба що центральній вулиці Харкова ще не запропонували повернути історичну назву Гітлерштрассе", - мотивував позицію фракції КПУ депутат Володимир Лушницький.

Кернес заявив, що не вважає рішення про перейменування площі політичним.

"Я вважаю, що прийшов час поставити все на свої місця, - сказав Кернес. - Рішення про перейменування площі Карла Маркса і повернення їй історичної назви - не моє, а топонімічної комісії. Благовіщенська площа з'явилася в 40-х роках ХVIII століття. Остаточний вигляд вона отримала у ХХ столітті. Де зв'язок між її формуванням і Карлом Марксом? Благовіщенський собор є однією з перлин Харкова. Я думаю, це правильне рішення - повернути цій площі назву Благовіщенська".

Благовіщенський собор Харкова

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.