Збирають кошти на придбання техніки для музею в Холодному Яру

Громадське об’єднання "Українська альтернатива" оголосило акцію зі збору коштів на придбання компʼютерної техніки краєзнавчому музею у селі Медведівка Черкаської області (Холодний Яр).

Музей входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин".

В результаті акції музей отримає необхідну оргтехніку: комп’ютер, обладнання для інтернету та принтер, яких наразі там немає зовсім. Цей захід стане продовженням низки акцій, що проводить ГО "Українська альтернатива" з метою допомоги інституціям, які зберігають і поширюють памʼять про героїчні сторінки нашої історії.

Село Медведівка вирізняється не лише своїм місцем на карті – а свого часу воно було одним із центрів Коліївщини - але й кількістю історичних обʼєктів, які збереглися на сьогодні.

У краєзнавчому музеї зібрана багата експозиція з історії Холодного Яру. Однак, як і більшість провінційних музеїв, медведівський тримається завдяки наполегливості та гідному пошани ентузіазму його працівників.

За роки роботи музею була віднайдена та зібрана велика кількість матеріалів, які за браком компʼютера, лишаються невідомими широкому загалу. Можна сподіватися, що отримавши необхідну техніку, музей нарешті створить власний сайт і зможе представити експозицію зацікавленій громадськості.

"Історична Правда" підтверджує унікальність музею у Медведівці і фаховість його керівника - Богдана Легоняка. До речі, саме пан Богдан надав прихисток редактору ІП, коли той їздив робити репортаж із Холодного Яру.

Доброчинні внески можна переказати на банківський рахунок, який можна побачити на сайті ініціативи.

У березні 2011 "Українська альтернатива" провела доброчинну акцію з розміщення 122 ікон на Аскольдовій могилі.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.