Спецпроект

Для підтримки пам'яті про Голодомор випущено картку VISA Holodomor (ФОТО)

Українська Національна Федеральна Кредитна Спілка (УНФКС) оголосила про випуск фінансового продукту на підтримку заходів із висвітлення та вшанування пам’яті про жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про це "Історичній Правді" повідомили у прес-службі УНФКС.

Кредитна картка VISA Holodomor є результатом партнерства кредитної спілки та Крайового Комітету США для визнання Голодомору Ґеноцидом 1932-1933 рр.

Картка дає можливість її власникам долучитися до підтримки діяльності Крайового Комітету Голодомору, спрямованої на поширення правди про організований сталінською владою штучний голод українців та розуміння Голодомору як ґеноциду українського народу.

Читачі УП згадують, як їхній родини пережили Голодомор

"Унікальність продукту полягає в тому, що власники кредитної картки VISA Holodomor робитимуть фінансові внески, не витрачаючи власних коштів, - йдеться у повідомленні прес-служби. - Внески до Крайового Комітету Голодомору – які складатимуть 1% від обсягів щоденного використання картки – сплачуватиме УНФКС".

 "...Легкий шлях зробити внесок у пам'ять про Голодомор - і вам це нічого не коштуватиме"

Представляючи кредитну картку, голова дирекції кредитної спілки Володимир Дробенко відзначив особливе значення цього продукту.

“Відтепер не лише політичними деклараціями та громадськими акціями, але й звичайними предметами щоденного вжитку українці мають змогу сприяти утвердженню правди про один із найстрашніших злочинів проти людства в ХХ столітті”, - сказав Дробенко.

Американський історик: "В Україні було два голодомори - радянський і нацистський" (ОНОВЛЕНО)

Кредитна картка VISA Holodomor стане доступною для замовлення членів Української Національної ФКС, починаючи з грудня 2011 року.

Українська Національна Федеральна Кредитна Спілка обслуговує інтереси діаспори в Нью-Йорку та східних штатах США від 1965 року. Із активами на суму понад 135 млн. доларів, УНФКС надає весь спектр фінансових послуг своїм членам, кількість яких становить більше ніж 7 тисяч.

Крайовий Комітет США для визнання Голодомору Ґеноцидом 1932-1933 рр. охоплює 16 українських організацій та осередків, що діють на теренах США, з метою сприяння впровадженню освітніх та інформаційних програм щодо Голодомору, проведенню заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору і збереженню спадщини тих, хто залишилися живими.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.