Встановленого Міхалковим гіпсового Столипіна порубали шаблею

У ніч на понеділок невідомі "осквернили барельєф" Петра Столипіна, що знаходиться у будівлі колишньої клініки Маковського на вулиці Гончара.

Про це повідомляє прес-служба посольства РФ в Україні.

За інформацією представництва, барельєф серйозно постраждав.

"Вандали наносили по ньому удари, від яких на зображенні залишилися сліди, подібні до шабельних ран", - зазначили в посольстві.

У прес-службі зауважили, що вандали "зайняли своє місце в історії поруч з убивцями Столипіна, і тими, хто закочував його могилу в асфальт у 1961 році".

В посольстві також підкреслили, що "меморіальної дошки на колишній клініці Маковського, як би на неї не зазіхали, висіти вічно, а на відновленій могилі Столипіна у Києво-Печерській Лаврі завжди бути живим квітам".

Нагадаємо, що гіпсову меморіальну дошку на будинку за адресою Олеся Гончара, 33 (зараз у цій будівлі розміщується головний офіс партії "Народний Рух України), повісили під охороною міліції у вересні 2011 року невідомі люди за участю російського режисера Нікіти Міхалкова - з нагоди 100-річчя з дня убивства Столипіна у Київській опері.

Заступник голови НРУ Роман Сушко тоді висловив думку, що це провокація: "Раптом рухівці візьмуть молотки і почнуть бити".

Тоді ж прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним державним діячем і реформатором".

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.