Спецпроект

Як вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору (РОЗКЛАД)

Мистецькі та громадські діячі закликали українців пам'ятати про злочин геноциду та 26 листопада прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору і запалити свічку пам'яті на вікнах своїх домівок.

Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, повідомив, що 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів".

Також пройдуть ушанування у всіх обласних центрах країни, Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Як вшановуватиме влада

О 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро "Арсенальна" до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв голодоморів розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

"Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!"  письменниця Ірена Карпа та лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола закликали українців долучитися до жалобних заходів а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

У 1933-му вислів "ціна життя" мав цілком матеріальний вимір — п’ять колосків. Тому активісти та мистецькі діячі змололи на автентичних жорнах п’ять колосків, аби показати, за яку дещицю борошна українці в 33-му ризикували життям.

Історія Голоду. Як вижили родини читачів УП

Символічно, що кількість борошна з цих колосків відповідає кількості пороху, що вміщається в гільзі гвинтівки Мосіна — найрозповсюдженішої тогочасної зброї. Учасники дійства наочно продемонстрували це, пересипавши борошно в пусті гільзи.

Історик Леся Онишко, заступник директора Національного музею "Меморіал жертв голодоморів в Україні", розповіла:

"7 серпня 1932 року була ухвалена Постанова ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності". Ініціатором постанови був Й. Сталін, і як припускають дослідники, її текст був або ним особисто написаний, або, за іншою версією, Л. Кагановичем на основі листів Сталіна".

"Суворі санкції, передбачені постановою, не обумовлювалися ні розмірами, ні способами "розкрадання". Таким чином були створені всі умови для застосування закону в широких масштабах і навіть до таких незначних крадіжок, як зрізані на колгоспному полі колоски чи навіть вибране із мишиних нір зерно в умовах голоду. Звідси і походить народна назва постанови: закон про п’ять колосків", — розповіла дослідниця.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.