У музею в Пирогово відбирають 20 гектарів землі - Київрада

Депутати постійної комісії Київради з питань культури та туризму не підтримали підготовлений КМДА проект рішення Київради про землевідведення, який відбирав у "Пирогово" 20 га.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

У проекті ішлося про "землеустрій та відведення земельної ділянки музею площею 111,5 га для розміщення експозиції музею". Тим часом у прийнятому в липні 2008 року рішенні Київради про оформлення права Музею народної архітектури та побуту на користування земельною ділянкою ішлося про 131,6 га.

На думку депутата, чиновники, готуючи цей проект, підмінили поняття і приховали від громадськості справжню мету – перерозподілити особливо цінні землі в інтересах приватних забудовників.

"Мене дивує позиція керівництва музею, яке погодилась на незаконне зменшення своєї площі, - зазначив Бригинець. - Переконаний, що в даному випадку йдеться або про незаконний тиск на музей або про змову музейників з потенційними власниками цих 20 га".

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.