Кирил каже, що День визволення від Варшави - те ж саме, що й від Гітлера

Патріарх Московський Кирил сподівається, що День народної єдності 1612 року вкоріниться у свідомості росіян, як День Перемоги 1945-го. "...Частина суспільства тоді сприйняла це як якесь звільнення і присягнула ворогові..."

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні день перемоги, - сказав патріарх після Божественної літургії в Казанському храмі на Червоній площі в Москві в п'ятницю, в День народної єдності і свято Казанської ікони Божої Матері.

Волзькі татари згадали, як Іван Грозний брав Казань

За його словами, якщо порівнювати те, що сталося в далекому XVII столітті, з тим, що відбулося в столітті XX-му, "можна з упевненістю сказати, що це події одного порядку, і одне не важливіше іншого".

Як зазначив патріарх, на відміну від Другої світової, коли ворог не зумів увійти до Москви, "в збентеженому XVII столітті ворог увійшов до Москви і сів у Кремлі, і трагедія народу була не тільки в тому, що ворог зумів окупувати столицю, а в тому, що значна частина суспільства сприйняла це як якесь звільнення і готова була присягнути ворогові".

"Ворога" у Кремль посадив наш земляк із Галичини

Патріарх указав на те, що народ зумів організуватися без будь-якої участі будь-якої влади, і назвав звільнення Росії в Смутні часи, як і у Великій Вітчизняній війні, Божим дивом.

"Святкуючи великий день перемоги народу нашого, доленосний переворот у нашій історії, ми дякуємо Господу, Цариці Небесній перед її чудотворним образом і віримо, що, поки зберігається православ'я на Русі, поки абсолютна більшість людей пов'язує себе з Православною церквою, у нас є духовна сила, яку ми можемо, поєднуючи з трудами, обертати на велику перемогу", - додав Кирил.

ДОВІДКА:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої. Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула королевичу Владиславу.

У білоруській блогосфері гуляє такий провокаційний плакат

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

4 листопада (за новим стилем) 1612 року ополчення під керівництвом Мініна і Пожарського штурмом бере Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

З 2005 року 4 листопада є державним святом РФ - Днем народної єдності.

Нагадаємо, що у вересні 2011 року Луганський міськвиконком заборонив акцію з розгортання державного прапора України, оскільки в місто приїхав патріарх Кирил.

У червні Верховна Рада теж вирішила святкувати "звільнення від Речі Посполитої", проголосувавши за законопроект Петра Ющенка.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.