У четвер відбудеться вечір пам'яті Михайлини Коцюбинської

15 грудня (четвер), о 18:30 у київському Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться вечір пам’яті Михайлини Коцюбинської.

Про це повідомляє "Літакцент".

Михайлина Коцюбинська працювала в Інституті літератури ім.Т.Шевченка НАН України. Була почесним доктором Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатом премії імені Василя Стуса, Національної премії імені Тараса Шевченка, премії імені Олени Теліги, літературної премії імені Олександра Білецького.

Михайлина Хомівна очолювала творчий колектив, який підготував до друку й завершив у 1999 р. видання багатотомового зібрання творів Василя Стуса. Останнім часом працювала над багатотомником творів В’ячеслава Чорновола.

Михайлина Коцюбинська (1931-2011), племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського, була також активним учасником руху шістдесятників. Померла 7 січня 2011 року.

Вхід на вечір пам'яті - вільний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.