Спецпроект

Інтелектуали Польщі та України просять встановити День примирення

Учасники Українсько-польського форуму партнерства, що відбувся 20-21 грудня у Варшаві, звернулися до парламентів двох держав з пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків.

Про це повідомляє ZN.ua.

Робота форуму складалася з трьох засідань: "Місце і роль України і Польщі в Європі 21 століття", "Економіки України та Польщі, їх взаємний вплив, проблеми, шанси і перспективи", "Співпраця України і Польщі в сфері культури, науки, освіти і виховання молоді".

За результатами форуму прийнято спільне звернення співголів, в якому зокрема підкреслено:

"Ми поділяємо глибокий жаль та висловлюємо співчуття родинам усіх невинних жертв трагічних подій на Волині та в інших місцях, де дійшло до трагедії у важкі 40-і роки минулого століття.

Водночас, висловлюємо стурбованість спробами окремих політиків ініціювати ухвалення односторонніх тенденційних документів, які можуть мати негативний вплив на українсько-польські відносини.

Думаючи про прийдешні покоління і забезпечення миру, добробуту та стабільності в Європі, співголови форуму звертаються до парламентів двох держав з пропозицією про прийняття спільної ухвали щодо встановлення Дня пам’яті і поєднання українців і поляків".

 

Найбільш цікавими й конраверсійними видалися гуманітарні студії, в яких приймали участь академік НАН України, директор Інституту філософії Мирослав Попович, академік НАН України, директор Інституту літератури Микола Жулинський.

З польського боку взяли участь відомі політики й інтелектуали: Адам Даніел Ротфельд, колишній міністр закордонних справ РП, Адольф Южвенко, директор Музею ім. Оссолінських, Хуберт Лашкевич, директор Католицького університету в Любліні, професори Здіслав Найдер та Ян Аксер.

На форумі відзначалося, що оскільки насуваються дві річниці трагічних подій: депортаційної акції "Вісла" 1947 року (квітень 2012 року) та Волинських подій 1943-1944 років (липень 2013 року), тому дуже важливо не дати активістам праворадикальних рухів по обидва боки кордону політизувати ці гіркі сторінки нашої спільної історії.

Нагадаємо, що в червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.