2011 рік може стати найбезпечнішим за всю історію цивільної авіації

Динаміка нещасних випадків з літаками за останні 11 місяців свідчить про те, що 2011 рік може стати найбезпечнішим в історії сучасної цивільної авіації.

Про це повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на дані Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

У січні-листопаді 2011 року число авіапригод з літаками західного виробництва було на 52% нижче середнього значення за п'ять попередніх років.

Середня кількість авіаційних НП у світі (вимірюється числом утрачених реактивних літаків західного виробництва на 1 млн польотів) склала 0,34 і була мінімальною з часів Другої світової війни, від якої IATA веде відлік історії сучасної авіації, заявив представник організації у Вашингтоні Перрі Флінт.

Таким чином, одна надзвичайна подія припадала на майже 3 млн польотів.

Попередній рекорд був установлений в 2010 році: тоді середня кількість НП становила 0,61 (одна катастрофа на 1,6 млн польотів). 10 років тому частка пригод дорівнювала 1,05 або одному нещасному випадку на 952 тисяч польотів.

Як загинув польський Ту-154. Стенограма російських диспетчерів

"Йдеться про довгострокову тенденцію, - зазначив Флінт, - 2011 рік не є аномальним".

За даними асоціації, Африка залишається найнебезпечнішим континентом світу з точки зору авіаперельотів. За 11 місяців 2011 року в Африці зареєстровано 3,93 серйозних нещасних випадків на кожен мільйон польотів.

На другому місці за небезпекою стоїть Латинська Америка - 1,43 події на мільйон польотів. У Північній Америці катастрофи траплялися не частіше, ніж раз в 10 млн польотів, а в Європі цього року взагалі не зареєстровано випадків, що відповідають критеріям IATA.

Оскільки IATA враховує НП тільки з літаками західного виробництва, частина катастроф на території Європи не реєструється організацією. Скажімо, не була враховано аварію Як-42 з хокейною командою "Локомотив" на борту, який розбився 7 вересня під Ярославлем.

Торішня катастрофа борту №1 уряду Польщі, в якій загинуло 96 людей на чолі з президентом Лєхом Качинським, теж не була врахована ІАТА, оскільки до 2010 року польоти офіційних польських делегацій обслуговувалися літаками Ту-154.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.